Час читання 1 хвилина 
Стеноз хребетного каналу: симптоми, МРТ-діагностика та лікування
Стеноз хребетного каналу є однією з найпоширеніших причин хронічного болю в спині, порушення ходи та неврологічних розладів у людей середнього та старшого віку. Звуження хребетного каналу часто розвивається непомітно, а коли симптоми стають яскравими, пацієнт вже має виражене ураження нервових структур, з яким потрібно звернутися до нейрохірурга.
Саме тому рання діагностика, зокрема за допомогою МРТ хребта, а також своєчасно розпочате лікування відіграють ключову роль у попередженні серйозних ускладнень стенозу.
Що таке стеноз хребетного каналу
Стеноз хребетного каналу — це патологічне звуження простору, в якому проходять спинний мозок та нервові корінці. У нормі цей канал має достатню ширину, щоб нервові структури функціонували без перешкод. Коли ж його діаметр зменшується, виникає компресія нервових тканин, що призводить до болю, оніміння, слабкості м’язів та порушення координації.
Причини виникнення стенозу хребетного каналу різноманітні. Найчастіше це дегенеративні зміни, пов’язані з віком: артроз міжхребцевих суглобів, гіпертрофія жовтої зв’язки, протрузії та грижі міжхребцевих дисків, а також зниження висоти диска. Ці процеси змінюють структури хребта, внаслідок чого канал поступово звужується. До вторинних причин належать посттравматичні зміни, наслідки операцій, вроджені аномалії хребців (наприклад, вузький хребетний канал від народження), пухлини, кісти або хвороби, що спричиняють системне ураження кісткової тканини.
Стеноз хребетного каналу може виникати в будь-якому відділі хребта, однак найчастіше він формується у шийному та поперековому сегментах, оскільки саме ці зони зазнають найбільшого механічного навантаження та дегенеративних змін. У шийному відділі звуження каналу є особливо небезпечним через високий ризик компресії спинного мозку. Значно рідше стеноз зустрічається у грудному відділі, де він пов’язаний переважно з травматичними, пухлинними або вродженими змінами, оскільки ця частина хребта є більш стабільною та менш схильною до дегенерації.
У клінічній практиці розрізняють абсолютний стеноз і відносний стеноз (субстеноз).
Абсолютний стеноз діагностується тоді, коли діаметр хребетного каналу зменшується настільки, що спинний мозок чи нервові корінці перебувають у стані постійної компресії. Зазвичай така патологія супроводжується вираженою неврологічною симптоматикою, часто потребує оперативного лікування та має високий ризик ускладнень.
Відносний стеноз характеризується менш вираженим звуженням, при якому симптоми можуть бути помірними або проявлятися лише під час навантажень. Субстеноз теж потребує невідкладного лікування, оскільки він може прогресувати з часом і перетворюватися на абсолютний.
Консультація нейрохірурга
Онлайн-консультація нейрохірурга в Києві
Наталія Скіжа пропонує зручні онлайн-консультації нейрохірурга для пацієнтів чи їх родичів. Ви можете через сайт завантажити файли обстежень, такі як результати МРТ, КТ чи лабораторні аналізи, і отримати дистанційну онлайн консультацію спеціаліста. Це особливо важливо для пацієнтів, які знаходяться в іншому місті, адже дозволяє отримати професійну медичну допомогу без необхідності приїзду до Києва.
Завантажити файли для Онлайн консультації лікаря
Симптоми стенозу хребетного каналу
Симптоматика стенозу залежить від локалізації патологічних змін, ступеня звуження каналу, віку пацієнта та супутніх захворювань.
Стеноз шийного відділу хребта може проявлятися онімінням рук, поколюванням у пальцях, слабкістю м’язів плечового поясу, нестійкістю ходи та напруженням у шиї. У важких випадках, коли компресія впливає на спинний мозок, виникає мієлопатія — порушення провідності нервових імпульсів, яке проявляється погіршенням координації, складністю виконання дрібної моторики та навіть спастичністю м’язів ніг. Такий стан вимагає негайної діагностики, адже тривала компресія спинного мозку може призвести до незворотних змін.
Стеноз поперекового відділу хребта проявляється болем у попереку, що поширюється в сідниці та ноги, онімінням нижніх кінцівок, відчуттям слабкості, «ватяними ногами» під час ходьби. Характерною ознакою такого варіанту стенозу є нейрогенна кульгавість — стан, коли людина може пройти обмежену дистанцію, після чого змушена зупинитися через біль чи слабкість, а нахил уперед полегшує симптоми. Цей феномен пояснюється тим, що нахил збільшує просвіт хребетного каналу, тимчасово зменшуючи компресію нервів.
На ранніх стадіях стеноз проявляється лише періодичним дискомфортом або легким болем. З часом симптоми стають постійними й значно обмежують повсякденну активність. Після розвитку абсолютного стенозу біль може бути надзвичайно інтенсивним, напади — частими, а порушення рухів — прогресивними. У складних випадках розвивається дисфункція тазових органів, що є прямим показанням до термінового лікування.
Діагностика стенозу хребетного каналу
Діагностика стенозу хребетного каналу починається з ретельного клінічного огляду, який дозволяє оцінити неврологічні функції, зокрема силу м’язів, рефлекси, чутливість шкіри та характер рухових порушень. Проте вирішальну роль у підтвердженні діагнозу відіграють інструментальні методи, серед яких МРТ хребта є ключовим та найбільш інформативним.
Магнітно-резонансна томографія дає можливість отримати високодеталізовані зображення м’яких тканин, міжхребцевих дисків, зв’язок і нервових структур, які формують хребетний канал. За допомогою МРТ лікар може точно визначити ступінь звуження, побачити компресію спинного мозку або нервових корінців, відрізнити відносний стеноз від абсолютного і виявити супутні патології, такі як протрузії та грижі дисків, кісти, гіпертрофія зв’язок чи артроз. МРТ також дозволяє оцінити набряк, запалення та зміни в нервовій тканині, що неможливо побачити на інших видах обстежень.
Медичний центр DocLife надає можливість пройти МРТ хребта у Києві без довгого очікування в черзі та отримати результати вже в день звернення. Обстеження проводиться висококваліфікованими спеціалістами на сучасному магнітному томографі Siemens Sempra 1.5.
У складних випадках також може призначатися комп’ютерна томографія, яка краще візуалізує кісткові структури й допомагає уточнити анатомію хребців. Іноді додатково проводять електронейроміографію для оцінки функції нервів, якщо симптоми не повністю корелюють з даними візуалізації. Такий комплексний підхід до діагностики дає можливість повністю зрозуміти причину стенозу, оцінити ступінь ураження та обрати оптимальну тактику лікування, орієнтуючись на індивідуальні особливості пацієнта.
Консервативне лікування стенозу хребетного каналу
Консервативна терапія застосовується переважно на ранніх стадіях або при відносному стенозі. Її мета — зменшення симптомів і запалення, поліпшення рухливості хребта та зміцнення м’язового корсету. Лікар призначає персоналізований план лікування залежно від локалізації звуження та вираженості симптомів.
Одним з найважливіших напрямів лікування є медикаментозна терапія, спрямована на зменшення болю та м’язового напруження. Протизапальні препарати зменшують набряк і подразнення нервових структур, а міорелаксанти допомагають усунути вторинні спазми м’язів. У певних випадках застосовуються епідуральні ін’єкції кортикостероїдів, які тимчасово знижують запалення та покращують рухливість, особливо при стенозі поперекового відділу.
Фізична терапія відіграє ключову роль у довгостроковому відновленні. Спеціальні вправи допомагають стабілізувати хребет, збільшити його гнучкість і зміцнити м’язи, що зменшує навантаження на нервові структури. Також важливо працювати з поставою, оскільки неправильне положення тіла може посилювати звуження хребетного каналу. Фізіотерапевт навчає пацієнта правильним рухам і технікам, які мінімізують ризик загострень.
Хірургічне лікування стенозу хребетного каналу
Операція при стенозі показана при виражених неврологічних порушеннях або неефективності консервативної терапії. Основна мета операції на хребті — декомпресія, тобто усунення тиску на спинний мозок чи нервові корінці. Сучасні хірургічні методики дозволяють виконувати втручання максимально безпечно та з мінімальним ризиком ускладнень.
Найпоширенішим методом є ламінектомія або мікродекомпресія, при якій нейрохірург видаляє частину кісткових структур або зв’язок, що стискають нерви. Це дозволяє відновити нормальний просвіт каналу, покращити кровообіг і знизити ризик подальших уражень. При локалізованих ураженнях застосовується мінімально інвазивна хірургія, що прискорює відновлення та зменшує больовий синдром після операції.
У ситуаціях, коли хребет стає нестабільним або коли необхідно зберегти правильне положення хребців, виконується фіксація — стабілізуюче втручання, що передбачає встановлення спеціальних систем із металевих конструкцій. Це допомагає уникнути повторного звуження та забезпечити правильну підтримку хребта під час відновлення. Фіксація може поєднуватися з декомпресією, якщо цього потребує клінічна ситуація.
Порада від нейрохірурга Наталії Скіжа
Результат операції при стенозі хребетного каналу залежить від ступеня вихідного ураження, віку пацієнта та загального стану нервової системи. Найкращий прогноз мають пацієнти, які звернулися за допомогою на ранніх стадіях розвитку патології або не відкладають оперативне лікування при появі перших яскраво виражених симптомів хвороби. Своєчасна хірургічна допомога дозволяє повернути нормальну рухливість, позбутися хронічного болю та уникнути розвитку інвалідності.
Консультація нейрохірурга у Києві
Стеноз хребетного каналу — це серйозне, але виліковне захворювання, яке потребує уважного ставлення та правильної діагностики. Запишіться на консультацію до нейрохірурга Наталії Скіжа, щоб отримати професійну оцінку вашого стану та обрати найефективніший шлях лікування.
на сайті Нейрохірург Наталія Скіжа Київ
Консультація нейрохірурга
діагностика та вибір ефективного лікування
Операції на хребті у Києві
Сучасні нейрохірургічні втручання на шийному, грудному та поперековому відділах хребта
Грижа хребта – лікування
лікування міжхребцевих гриж: від консультації до хірургії.
Обладнання для нейрохірурга
Передова діагностична та операційна техніка для точного і безпечного лікування.
Головний мозок – пухлини
Діагностика та хірургічне лікування пухлин головного мозку будь-якої складності.
Публікації | Нейрохірург
Актуальні матеріали, клінічні кейси та поради від Наталії Скіжа.
