Час читання 1 хвилина 
Кубітальний тунельний синдром – оніміння пальців рук, причини та лікування у Києві
Оніміння пальців рук — це поширена скарга, з якою люди звертаються до свого сімейного лікаря. Часто такі симптоми списують на втому, порушення кровообігу або остеохондроз, але нерідко їх причиною стає кубітальний тунельний синдром — захворювання, яке пов’язане із защемленням ліктьового нерва в області внутрішньої частини ліктя.
Цей стан може значно впливати на працездатність та загальну якість життя: від дискомфорту під час роботи за комп’ютером до труднощів при звичайному захопленні предметів. Без своєчасної діагностики та лікування симптоми прогресують, а нервові волокна зазнають незворотних змін. Розуміння механізму розвитку хвороби та її проявів допомагає своєчасно звернутися за медичною допомогою до лікаря нейрохірурга або невролога і запобігти ускладненням.
Що таке кубітальний тунельний синдром
Кубітальний тунельний синдром — це стан, при якому відбувається подразнення або защемлення ліктьового нерва в зоні його проходження через кубітальний канал, розташований з внутрішнього боку ліктьового суглоба. Ліктьовий нерв відповідає за чутливість мізинця та безіменного пальця, а також за рухову функцію частини м’язів кисті та передпліччя.
Основна анатомічна особливість нерву полягає в тому, що він прилягає дуже близько до поверхні шкіри в області ліктя, де він практично не захищений м’язами та жировою тканиною. Цей стан є другим за частотою тунельним синдромом після карпального, який вражає великий, вказівний і середній палець.
Симптоми кубітального тунельного синдрому
Першими проявами кубітального тунельного синдрому зазвичай стають відчуття поколювання або оніміння в мізинці та внутрішній половині безіменного пальця. Спочатку ці відчуття можуть виникати періодично, наприклад, після тривалої роботи за комп’ютером або під час нічного сну, коли рука зігнута в лікті. У міру прогресування захворювання симптоми посилюються і стають постійними.
Пацієнти часто описують такі відчуття, як повзання «мурашок», печіння, тягнучий біль від ліктя до пальців або епізоди слабкості при спробі схопити предмет. Іноді біль може віддавати в передпліччя або плече.
У більш виражених випадках з’являється зниження сили м’язів кисті, особливо тих, що відповідають за дрібні рухи пальців. Людині стає важко утримувати предмети, друкувати або застібати ґудзики. При тривалому перебігу хвороби м’язи кисті можуть атрофуватися, що помітно змінює її форму: кисть ніби «висихає», а мізинець відводиться назовні й згинається, утворюючи характерну «кігтеву кисть».
Загалом симптоми можуть проявлятися хвилеподібно, але без лікування частота загострень і інтенсивність дискомфорту зростають.
Порада від нейрохірурга Наталії Скіжа
«Не ігноруйте такий на перший погляд незначний симптом, як оніміння мізинця та безіменного пальця — це може бути сигнал про появу серйозного захворювання ліктьового нерва. Чим раніше ми виявимо проблему, тим більше шансів відновити нерв без операції.»
Консультація нейрохірурга
Онлайн-консультація нейрохірурга в Києві
Наталія Скіжа пропонує зручні онлайн-консультації нейрохірурга для пацієнтів чи їх родичів. Ви можете через сайт завантажити файли обстежень, такі як результати МРТ, КТ чи лабораторні аналізи, і отримати дистанційну онлайн консультацію спеціаліста. Це особливо важливо для пацієнтів, які знаходяться в іншому місті, адже дозволяє отримати професійну медичну допомогу без необхідності приїзду до Києва.
Завантажити файли для Онлайн консультації лікаря
Причини виникнення кубітального тунельного синдрому
Причиною розвитку кубітального тунельного синдрому найчастіше стає механічний тиск або розтягнення ліктьового нерва. Це може бути наслідком тривалих статичних навантажень, мікротравм або анатомічних особливостей.
Одним із найпоширеніших чинників є тривале згинання ліктя. При зігнутій руці нерв розтягується, а простір у кубітальному каналі зменшується. Саме тому люди, які довго працюють за комп’ютером, часто тримають телефон притиснутим до вуха або сплять зі зігнутими руками, частіше стикаються з цією проблемою.
Повторні механічні подразнення, наприклад у спортсменів або водіїв, також сприяють розвитку захворювання. Тиск на внутрішню поверхню ліктя під час тривалого сидіння за столом, з опорою на лікоть, є ще одним типовим сценарієм початку хвороби.
У деяких випадках патологія розвивається через травми: переломи, удари, розтягнення зв’язок або запальні процеси, що призводять до потовщення тканин і зменшення простору для нерва. Важливу роль можуть відігравати й анатомічні особливості, такі як вузький кубітальний канал.
Також фактором ризику є системні захворювання, що погіршують стан нервів — наприклад, цукровий діабет або ревматоїдний артрит. Однак навіть без супутніх хвороб звичайні побутові звички можуть призвести до формування цього синдрому, якщо нерв тривалий час перебуває під тиском. Читайте детально про Оніміння пальців рук – поради нейрохірурга Наталії Скіжа, причини та лікування
Діагностика кубітального тунельного синдрому
Важливо відрізняти кубітальний тунельний синдром від інших станів, що викликають подібні симптоми. Дуже часто пацієнти помилково вважають, що причина оніміння пальців — остеохондроз шийного відділу хребта і намагаються лікуватися самостійно масажем або мазями. Це може призвести до втрати часу і погіршення стану. Наприклад, людина може місяцями відвідувати мануального терапевта не підозрюючи, що джерело проблеми — не в шиї, а у ліктьовому нерві.
Своєчасна і точна діагностика є ключовою умовою успішного лікування кубітального тунельного синдрому. Вона включає клінічний огляд лікаря, функціональні тести та інструментальні методи дослідження, які дозволяють оцінити стан ліктьового нерва, рівень його здавлення та ступінь пошкодження. Звернувшись в медичний центр DocLife ви зможете пройти обстеження на сучасному діагностичному обладнанні без довгого очікування в черзі.
Електроміографія (ЕМГ)
Електроміографія є основним методом діагностики тунельних синдромів. Дослідження дозволяє виміряти швидкість проведення нервового імпульсу по ліктьовому нерву. Якщо нерв здавлений, імпульс проходить повільніше, що і фіксує прилад. ЕМГ допомагає оцінити ступінь ураження та визначити, чи є пошкодження нервових волокон. Це особливо важливо для планування лікування і прогнозу відновлення функцій.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
Магнітно-резонансна томографія застосовується для детального візуального аналізу структури кубітального каналу і навколишніх тканин. Дослідження дозволяє виявити набряк, потовщення нерва, запальні зміни, післятравматичні рубці або інші утворення, що можуть його стискати. МРТ також корисна у випадках, коли потрібно виключити інші причини болю чи дискомфорту в ділянці ліктя.
Ультразвукове дослідження (УЗД)
УЗД периферичних нервів дозволяє в реальному часі оцінити структуру ліктьового нерва, виміряти його діаметр і виявити ділянки здавлення. Метод допомагає побачити, як нерв поводиться при рухах руки, що особливо важливо, коли симптоми посилюються під час згинання ліктя. УЗД є доступним і неінвазивним способом оцінки стану тканин навколо нерва.
Рентгенографія
Рентген не візуалізує сам нерв, але дозволяє оцінити стан кісткових структур ліктьового суглоба. Дослідження призначається, якщо є підозра на наслідки травм, артроз, деформації або утворення кісткових наростів, які можуть звужувати кубітальний канал.
Лікування кубітального тунельного синдрому
Лікування кубітального тунельного синдрому залежить від ступеня ураження нерва та тривалості симптомів. На ранніх етапах ефективними можуть бути консервативні методи: корекція способу життя, фізіотерапія та спеціальні вправи.
Корекція звичок та зміна навантаження
Насамперед важливо зменшити навантаження на лікоть: уникати тривалого згинання руки, відмовитися від звички спиратися ліктем на тверду поверхню, налагодити ергономіку робочого місця. Під час сну рекомендується тримати руку в розігнутому положенні, іноді використовуючи спеціальну шину.
Фізіотерапевтичне лікування
Фізіотерапія відіграє значну роль у зменшенні запального процесу та покращенні кровотоку в ділянці нерва. До загальноприйнятих методів належать апаратні процедури, спрямовані на зменшення набряку тканин, поліпшення мікроциркуляції та стимуляцію регенерації нервових волокон. Залежно від стану пацієнта застосовують теплові або електротерапевтичні методики, які сприяють зменшенню болю та відновленню функції руки. Курс процедур зазвичай триває кілька тижнів і підбирається індивідуально після огляду фахівця.
Нейромобілізація
Лікар також може призначити спеціальні вправи, що спрямовані на м’яке відновлення рухливості нервових тканин і запобігання їх надмірному натягу. Ці техніки, які називають нейромобілізацією, дозволяють покращити ковзання нерва в навколишніх тканинах і зменшити дискомфорт під час рухів. Вправи також включають роботу над зміцненням м’язів кисті та передпліччя, що допомагає стабілізувати всю зону ліктьового суглоба. Регулярне виконання таких вправ має значний вплив на покращення функції руки та прискорення відновлення.
Декомпресія ліктьового нерва
Якщо консервативна терапія не дає очікуваного результату впродовж кількох місяців або вже спостерігається слабкість м’язів кисті та ознаки їх атрофії, рекомендується хірургічне втручання. Операція спрямована на усунення структурних перешкод для нерва та збільшення простору, в якому він проходить. У деяких випадках нерв переміщують у більш захищене положення, щоб уникнути подальшого здавлення. Сучасні методи хірургічного лікування дозволяють виконувати процедури з мінімальним травматизмом і швидким періодом відновлення. Після операції пацієнт зазвичай повертається до звичного життя досить швидко, але повна регенерація нервових волокон може тривати кілька місяців.
Післяопераційна реабілітація
Реабілітаційний період має велике значення для відновлення функції руки після оперативного втручання. Після зняття фіксації пацієнтові призначають комплекс фізіотерапевтичних процедур і вправ, що покращують рухливість суглоба, відновлюють силу м’язів та сприяють поверненню чутливості. Поступове збільшення навантаження та регулярний контроль у лікаря допомагають уникнути повторного розвитку синдрому та забезпечують максимальний відновний ефект.
Консультація нейрохірурга у Києві
Якщо ви відчуваєте оніміння пальців рук, біль або слабкість у кисті, не зволікайте з візитом до фахівця. Запишіться на консультацію до нейрохірурга Наталії Скіжа. Це досвідчений спеціаліст, багаторічний досвід якої допоможе точно визначити причину симптомів і підібрати ефективне лікування кубітального тунельного синдрому.
на сайті Нейрохірург Наталія Скіжа Київ
Консультація нейрохірурга
діагностика та вибір ефективного лікування
Операції на хребті у Києві
Сучасні нейрохірургічні втручання на шийному, грудному та поперековому відділах хребта
Грижа хребта – лікування
лікування міжхребцевих гриж: від консультації до хірургії.
Обладнання для нейрохірурга
Передова діагностична та операційна техніка для точного і безпечного лікування.
Головний мозок – пухлини
Діагностика та хірургічне лікування пухлин головного мозку будь-якої складності.
Публікації | Нейрохірург
Актуальні матеріали, клінічні кейси та поради від Наталії Скіжа.
