Лікування гліобластоми — ключ до боротьби з найагресивнішою пухлиною мозку

Лікування гліобластоми головного мозку — одне з найскладніших завдань сучасної нейрохірургії. Гліобластома (glioblastoma multiforme, GBM) — це злоякісна пухлина, що утворюється з гліальних клітин мозку, зокрема астроцитів. Вона швидко росте, інфільтрує здорові тканини, викликає набряк і підвищення внутрішньочерепного тиску. “Хоча гліобластома рідко дає метастази за межі центральної нервової системи, її агресивна поведінка робить лікування надзвичайно складним і вимагає від лікаря нейрохірурга точності, досвіду та технологічної підтримки” – коментує Київський нейрохірург Наталія Скіжа.

Що таке гліобластома

Гліобластома (лат. Glioblastoma multiforme, скорочено GBM) — це злоякісна гліальна пухлина головного мозку IV ступеня за класифікацією ВООЗ (WHO Grade IV), яка розвивається з астроцитарних клітин головного мозку (астроцитів).
Морфологічно гліобластома характеризується вираженим клітинним поліморфізмом, псевдопалісадним некрозом, мітозами та проліферацією судинного ендотелію, що свідчить про її високу агресивність.

Гістологічно пухлина належить до групи дифузних астроцитарних гліом, які інфільтрують навколишню тканину мозку без чітких меж. У сучасній класифікації ВООЗ (2021) виділяють два основні підтипи:

• Glioblastoma, IDH-wildtype — класична форма у дорослих (≈ 90 % випадків);
• Glioblastoma, IDH-mutant — рідкісніший варіант, зазвичай із кращим прогнозом.

Код за МКБ-10:
🩸 C71 — Злоякісне новоутворення головного мозку.

Код за МКБ-11:
🧠 2A00.0 — Glioblastoma, IDH-wildtype
🧬 2A00.1 — Glioblastoma, IDH-mutant

Класифікація за ESMO (European Society for Medical Oncology):
ESMO 2021/2022 відносить гліобластому до категорії “Diffuse astrocytic and oligodendroglial tumours, WHO Grade IV”, рекомендуючи мультидисциплінарний підхід до лікування: максимальне хірургічне видалення, далі опромінення + темозоломід (Stupp protocol), із розглядом TTF (Optune) або клінічних досліджень таргетної/імунотерапії.

Симптоми гліобластоми

Клінічні прояви гліобластоми залежать від її розташування, розміру, а також від того, наскільки сильно вона викликає набряк мозку і підвищує внутрішньочерепний тиск. Гліобластома головного мозку прогресує дуже швидко і зволікання навіть на декілька тижнів може вплинути на ефективність лікування. Якщо ви або ваші близькі помітили хоча б кілька з перелічених нижче ознак, варто негайно звернутися за консультацією до нейрохірурга Наталії Скіжа.

Постійний головний біль

Головний біль при гліобластомі зазвичай стає сильнішим зранку та може супроводжуватися нудотою або блюванням. Це пов’язано з підвищенням внутрішньочерепного тиску. Якщо біль не знімається звичними ліками, це серйозний сигнал.

Судоми та епілептичні напади

У багатьох пацієнтів першими симптомами стають раптові судоми. Вони можуть бути локальними (наприклад, сіпається рука чи нога) або генералізованими — з втратою свідомості. Якщо судоми виникли вперше у житті дорослої людини, обстеження мозку є обов’язковим.

Зміни зору, слуху чи мовлення

Пухлина може тиснути на ділянки мозку, які відповідають за аналіз інформації. Через це виникає:

• двоїння в очах, “туман” перед очима, випадіння частини зорового поля;
• погіршення мовлення — людині важко підбирати слова, вона починає говорити повільніше;
• дивні слухові відчуття чи галюцинації.

Слабкість і порушення чутливості

Гліобластома часто проявляється як раптова слабкість у руці чи нозі, оніміння або поколювання. Людині може бути важко тримати предмети, ходити рівно або виконувати точні рухи.

Зміни поведінки і пам’яті

Ураження лобних часток мозку призводить до змін у характері: людина стає більш дратівливою, агресивною або, навпаки, апатичною. Може знижуватися пам’ять, з’являються труднощі з концентрацією уваги чи виконанням звичних завдань.

Порушення координації

Запаморочення, хитка хода, втрата рівноваги — ще один поширений симптом, особливо коли пухлина розташована в ділянці мозочка.

Діагностика гліобластоми

Час від появи перших симптомів гліобластоми до встановлення діагнозу може бути різним — від декількох тижнів до місяців. Часто перші прояви пухлини плутають зі звичайними головними болями або перевтомою. Чим швидше гліобластому виявлять і підтвердять її тип, тим раніше можна почати лікування та покращити прогноз життя пацієнта.

Консультація невролога та нейрохірурга

Перший етап — огляд лікаря. Спеціаліст уважно розпитує про симптоми: головний біль, судоми, зміни пам’яті чи поведінки. Проводиться неврологічний огляд — перевірка рефлексів, сили м’язів, координації, мови, чутливості. Якщо є підозра на пухлину, пацієнта направляють на обстеження.

МРТ головного мозку

Найефективніший метод діагностики гліобластоми — магнітно-резонансна томографія (МРТ в Києві можна пройти в Клініці Doc Life Осокорки). Обстеження дозволяє побачити точне розташування пухлини, її розміри та вплив на сусідні структури.

• МРТ з контрастом дає змогу відрізнити тканину пухлини від набряку.
• Сучасні методи, такі як спектроскопія МРТ, перфузійне МРТ чи дифузійно-зважені зображення, допомагають оцінити, наскільки активно росте новоутворення, які процеси відбуваються у його клітинах.

Біопсія та гістологічне дослідження

Жодне сучасне хірургічне лікування в клініці DocLife не починається без підтвердження діагнозу. Для цього виконується біопсія пухлини — невеликий фрагмент тканини береться під час операції або спеціальною стереотаксичною голкою.

Генетичні та молекулярні аналізи

В сучасній діагностиці враховують молекулярні маркери пухлини. Вони впливають на вибір методів лікування.

• мутація IDH — у пацієнтів з нею пухлина часто менш агресивна;
• метиляція гена MGMT — якщо вона є, хіміотерапія працює ефективніше;

Додаткові методи

Для оцінки стану пацієнта та планування операції також можуть призначатися:

• комп’ютерна томографія (КТ);
• ангіографія судин головного мозку;
• електроенцефалографія (ЕЕГ) при частих судомах.

Гліобластома — це складна пухлина, яка потребує точного і багаторівневого діагностичного підходу. Тільки комбінація МРТ, біопсії та молекулярних досліджень дозволяє скласти ефективний індивідуальний план лікування.

Лікування гліобластоми

Лікування гліобластоми потребує мультидисциплінарного підходу: поєднання хірургії, променевої терапії, хіміотерапії, а також новітніх методів, таких як таргетна терапія або імунотерапія.

Хірургія (операція при гліобластомі)

Операція — перший і надзвичайно важливий етап у лікуванні гліобластоми. Основна ціль хірургічного втручання — максимально можлива резекція пухлини, без неприпустимого пошкодження життєво важливих мозкових зон. Чим більша частка пухлини видалена, тим більші шанси на успішне лікування.

Променева терапія

Після операції зазвичай застосовують променеву терапію. Це може бути фракційна радіотерапія, точна конформна променева терапія, іноді протокол із комбінованим опроміненням. Мета процедури — знищити злоякісні клітини, які могли залишитися після операції або які не могли бути видалені хірургічно без ризику пошкодження важливих мозкових зон.

Хіміотерапія

Стандартною є терапія темозоломідом, який застосовується паралельно з променевою терапією, а потім, як ад’ювантна терапія (таблетки приймаються вдома протягом кількох місяців за певним графіком). Перевага препарату полягає в тому, що він проникає через гематоенцефалічний бар’єр, тобто здатен потрапити безпосередньо у тканини мозку, де знаходиться пухлина.

Імунотерапія

Імунотерапія допомагає організму самостійно боротися з пухлиною. Вакцини проти гліобластоми створюються на основі клітин пухлини пацієнта. Вони “вчать” імунну систему розпізнавати злоякісні клітини і атакувати їх.

Таргетні методи

На відміну від класичної хіміотерапії, таргетні препарати діють не на всі клітини, а лише на пухлинні. Вони спрямовані на конкретні “мішені” — молекули чи гени, які відповідають за ріст гліобластоми. На стадії дослідження перебувають ліки, які блокують судинний ріст пухлини (антиангіогенні препарати), адже гліобластома швидко утворює нові судини для живлення.

Підтримуюча терапія

Не менш важливою є терапія, спрямована на полегшення симптомів, зменшення набряку мозку, підтримку нормальної роботи організму та загальному покращенню якості життя:

• Кортикостероїди, щоб зменшити набряк мозку.
• Антиконвульсанти, якщо є судоми.
• Реабілітація: фізична терапія, логопедія, когнітивна терапія.
• Психологічна підтримка, коли пацієнт та його сім’я стикаються з важким діагнозом.

Прогноз лікування гліобластоми

Гліобластома не лише швидко росте, а й має здатність проникати у здорові тканини і майже завжди дає рецидиви навіть після операції. Тому прогноз життя при гліобластомі залишається непростим. За світовою статистикою, середня тривалість життя після встановлення діагнозу становить 12–15 місяців, якщо пацієнт отримує повне лікування (сучасна нейрохірургія, променева терапія, хіміотерапія). П’ятирічний рубіж при гліобластомі долають лише 5–10% пацієнтів.

Проте новітні методи (імунотерапія, таргетні препарати) поступово покращують цю статистику, збільшуючи тривалість і підвищуючи якість життя (відсутність постійного болю, збереження рухливості, пам’яті, можливості спілкуватися та бути поруч із рідними).

МРТ головного мозку та інші діагностичні процедури, які використовуються при підозрі на злоякісні утворення, можна пройти в медичному центрі DocLife. За результатами досліджень досвідчений нейрохірург Наталія Скіжа складе індивідуальний курс лікування гліобластоми в місті Київ.