Компресійний перелом хребта: причини, наслідки та сучасні методи лікування

Компресійний перелом хребта виникає переважно через остеопороз (ослаблення кісткової тканини) або травму. Найчастіше вони уражають хребет, хоча можуть виникати і в інших частинах тіла. Такі переломи також називають хребцевими компресійними переломами.

Найпоширенішою причиною цих ушкоджень є остеопороз, який належить до групи патологічних переломів. Дослідження показують, що компресійні переломи хребта можуть впливати на тривалість життя людини. Наприклад, пневмонія є поширеним ускладненням у пацієнтів з множинними компресійними переломами, оскільки зменшення об’єму грудної клітки обмежує функцію легень. Крім того, ризик пневмонії підвищується після значного перелому грудного відділу хребта.

Як визначити компресійний перелом хребця?

Багато людей можуть мати “мовчазний” перелом, про який навіть не підозрюють. Якщо у вас проводили рентгенографію, МРТ хребта або КТ хребта, у висновку може бути зазначено компресійний перелом або деформацію хребця.

Важливо розуміти, чи є перелом свіжим чи застарілим. У діагностичних висновках часто зустрічаються терміни:

• “Хронічний” перелом – це старе ушкодження, яке сталося давно.
• “Гострий” перелом – свіже пошкодження, що потребує негайної уваги.

Часто важко визначити давність перелому лише за рентгенівськими знімками. У таких випадках МРТ хребта допомагає виявити, чи є перелом активним, оскільки наявність кісткового набряку вказує на його недавнє виникнення.

Що відбувається при компресійному переломі?

Хребет складається з 24 хребців, які розташовані один над одним, подібно до стосу коробок. При компресійному переломі передня частина хребця сплющується або руйнується, що може викликати біль, зменшення зросту та зміни постави.

Найчастіше такі переломи трапляються у грудному (середня частина спини) та поперековому (нижня частина спини) відділах хребта.

Як визначити серйозність компресійного перелому?

Ступінь компресії визначається за класифікацією Genant’s Grading System:

• Легкий ступінь (20-25% компресії)
• Помірний ступінь (25-40% компресії)
• Важкий ступінь (40% і більше)

Невеликі компресійні переломи можуть не викликати болю і залишатися непомітними, виявляючись випадково на рентгені. Проте множинні переломи можуть призвести до сутулості (кіфозу) та значного обмеження рухливості. У тяжких випадках формується горб вдови (Dowager’s hump), що часто зустрічається у людей із запущеним остеопорозом.

Основні причини компресійних переломів

🔹 Остеопороз – головний фактор ризику, який призводить до ослаблення кісткової тканини.

🔹 Травма – падіння з висоти, автомобільні аварії або спортивні ушкодження можуть викликати компресійні переломи.

🔹 Гемангіома хребця – судинне доброякісне утворення, яке в окремих випадках може руйнувати кісткову тканину та викликати перелом.

🔹 Метастази в хребет – онкологічні ураження, які викликають руйнування (остеолітичний процес) або ущільнення (остеобластичний процес) кісткової тканини, що робить її крихкою.

🔹 Остеомієліт – інфекційне ураження кістки, яке може спричинити її деструкцію та компресію.

Методи діагностики компресійного перелому

МРТ (магнітно-резонансна томографія)
Дозволяє виявити кістковий набряк, пухлинні ураження, остеопоротичні зміни та компресійні деформації.

КТ (комп’ютерна томографія)
Детально показує структуру кістки та ступінь руйнування хребця.

Денситометрія (DXA-сканування)
Допомагає визначити щільність кісткової тканини та діагностувати остеопороз як можливу причину перелому.

🩺 Наталія Скіжа:
“Діагностика компресійного перелому має бути комплексною. Часто пацієнти спираються лише на рентген, який не дає повної картини. Для точної оцінки необхідні МРТ та КТ, особливо якщо є підозра на остеопороз або пухлинні процеси.”

Методи лікування компресійного перелому хребта

Лікування компресійного перелому залежить від його тяжкості, причини та загального стану пацієнта. У більшості випадків застосовується консервативний підхід, але при вираженому болю або значній деформації хребта може знадобитися хірургічне ендоскопічне втручання.

Консервативне лікування

Більшість компресійних переломів, особливо тих, що виникли через остеопороз, можна лікувати безопераційними методами. Основними принципами такого підходу є обмеження фізичних навантажень, знеболення та стабілізація хребта.

✅ Обмеження фізичних навантажень – у перші тижні після перелому рекомендується зменшити активність, уникати різких рухів та підняття важких предметів, щоб знизити тиск на уражену ділянку.

✅ Призначення знеболювальних засобів (НПЗП) – для контролю больового синдрому застосовують нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак, напроксен), а в деяких випадках – міорелаксанти для зменшення м’язового спазму.

✅ Ортопедичні корсети – спеціальні підтримуючі корсети допомагають стабілізувати хребет, зменшують біль і сприяють правильному загоєнню кісткової тканини. Їх використання особливо важливе у випадках, коли перелом спричинений остеопорозом або віковими змінами.

✅ Фізіотерапія та реабілітація – після гострого періоду пацієнтам рекомендують лікувальну фізкультуру (ЛФК), масаж та фізіотерапевтичні процедури. Вони допомагають відновити рухливість, покращити кровообіг і зміцнити м’язи спини, що зменшує ризик повторних переломів.

Хірургічне лікування

У разі сильного болю, нестабільності хребта або значного ризику подальшої деформації може знадобитися хірургічне втручання. У сучасній медицині для лікування компресійних переломів використовуються малоінвазивні операції (ендоскопічна операція), які дозволяють швидко відновити структуру хребця та зменшити біль.

🔹 Вертебропластика – метод, при якому в уражений хребець вводять спеціальний кістковий цемент. Це дозволяє зміцнити кісткову структуру, стабілізувати хребець та усунути біль. Процедура виконується під місцевою анестезією і займає мінімальний час, що особливо важливо для пацієнтів похилого віку.

🔹 Кіфопластика – подібна процедура, але перед введенням цементу хребець розширюється за допомогою спеціального балона. Це дозволяє частково відновити його початкову форму та висоту, що особливо важливо при множинних переломах.

Обидві операції допомагають значно зменшити біль, покращити рухливість і запобігти подальшим ускладненням.

Висновок

Вибір лікування компресійного перелому залежить від його тяжкості та загального стану пацієнта. У більшості випадків ефективним є консервативний підхід, що включає знеболення, носіння корсету та реабілітацію. Однак при значному пошкодженні або вираженому больовому синдромі застосовують малоінвазивні хірургічні методи (ендоскопічна операція), такі як вертебропластика чи кіфопластика.

🚀 Сучасні методи лікування дозволяють пацієнтам швидше повернутися до активного життя, запобігти ускладненням і зберегти здоров’я хребта.

Як запобігти компресійним переломам?

✅ Контроль остеопорозу за допомогою бісфосфонатів, кальцію та вітаміну D
✅ Регулярні вправи для зміцнення м’язів спини
✅ Проходження денситометрії для оцінки щільності кісткової тканини
✅ Дотримання правил безпеки для запобігання падінням

Висновок

Компресійний перелом хребта – це серйозне ушкодження, яке може не мати явних симптомів, але значно впливає на якість життя. Вчасне обстеження, правильне лікування та профілактика допомагають зберегти здоров’я хребта та уникнути ускладнень.

🔎 Якщо у вас з’явився раптовий біль у спині або ви помітили зменшення зросту – не відкладайте візит до лікаря.