Патологічний перелом хребта: що це, чому виникає та як лікується?

🩺 Експертний коментар нейрохірурга Наталії Скіжа

Що таке патологічний перелом і чому він небезпечний?

Кістки людини мають високу міцність і здатність витримувати значні навантаження. Однак, коли кісткова тканина втрачає свою щільність або зазнає руйнувань через хвороби, вона стає крихкою. У таких випадках навіть мінімальний вплив може спричинити перелом.

Наталія Скіжа:
“Патологічний перелом – це не просто механічна травма, як при падінні чи ударі. Це наслідок змін у самій кістковій тканині, які роблять її вразливою. Основне завдання лікаря – зрозуміти, чому це сталося, та визначити оптимальне лікування, спрямоване не лише на зрощення кістки, а й на боротьбу з першопричиною.”

🔍 Головна особливість патологічного перелому – це його зв’язок із захворюваннями, які руйнують кістку. Він може виникнути без явної травми, наприклад, при підйомі невеликої ваги, різкому повороті або навіть у стані спокою.

Чому виникають патологічні переломи хребта?

Патологічні переломи можуть бути викликані різними захворюваннями, що послаблюють кісткову тканину. Найпоширенішими причинами є:

✅ Остеопороз – найчастіший фактор ризику, що призводить до втрати щільності кістки.

✅ Метастази пухлин – руйнують кісткову тканину (osteolytic changes) або викликають її надмірний ріст (osteoblastic changes).

✅ Гемангіома тіла хребця – доброякісне судинне новоутворення, яке може послаблювати кістку, спричиняючи компресійні переломи. Особливо небезпечні агресивні гемангіоми, що розповсюджуються на сусідні структури хребця.

✅ Остеомієліт – інфекційне ураження, що спричиняє деструкцію трабекулярної структури (trabecular destruction).

✅ Генетичні та метаболічні порушення – наприклад, гіперпаратиреоз або остеогенез імперфекта.

---

Наталія Скіжа:
“Гемангіома тіла хребця – це часта знахідка на МРТ, і в більшості випадків вона не викликає жодних проблем. Проте, коли пухлина стає агресивною, вона послаблює структуру хребця і може спричинити компресійний перелом. У таких випадках потрібно оцінювати ризики та при необхідності проводити вертебропластику або інші стабілізуючі процедури.”

Як правильно діагностувати патологічний перелом: сучасні методи дослідження

Патологічний перелом – це не просто механічне ушкодження кістки, а наслідок її ослаблення через захворювання, які руйнують кісткову тканину. Однією з найбільш поширених його форм є компресійний перелом хребця, що виникає при зниженні міцності кісток через остеопороз, метастази, остеомієліт чи інші патологічні процеси.

Такий перелом може відбутися навіть за мінімального навантаження або без явного травматичного впливу. Його діагностика повинна бути комплексною, адже важливо не тільки підтвердити факт перелому, а й визначити його основну причину. Сучасні методи обстеження дозволяють отримати точну інформацію про структуру ураженої кістки, ступінь компресії хребця та необхідне лікування.

Наталія Скіжа:
“Найінформативнішим методом є МРТ. Він дозволяє побачити не тільки сам перелом, а й ознаки кісткового набряку (bone marrow edema, BME), компресії або пухлинного процесу. Комп’ютерна томографія (КТ) допомагає оцінити ступінь деструкції кістки, а денситометрія необхідна для виявлення остеопорозу.”

Магнітно-резонансна томографія (МРТ): коли і для чого вона потрібна?

МРТ є ключовим методом для оцінки стану м’яких тканин, кісткового мозку та прихованих патологічних процесів у кістках. На відміну від рентгенографії або комп’ютерної томографії, які фокусуються на щільних структурах, МРТ дозволяє побачити кістковий набряк, пухлинні ураження, зміни в трабекулярній структурі та компресійні деформації хребців.

Особливо важливе МРТ у діагностиці таких патологій, як:

• Метастатичне ураження кісток, коли потрібно визначити тип пухлини (остеолітичний чи остеобластичний процес).
• Гемангіома тіла хребця, адже цей судинний утвір може спричиняти компресійний перелом при зростанні.
• Остеопоротичний перелом, де важливо оцінити не лише сам перелом, а й стан кісткової тканини загалом.
• Остеомієліт, тобто запальне ураження кістки, яке може бути причиною патологічного перелому.

Зазвичай МРТ хребта (МРТ шийного, МРТ грудного або МРТ поперекового відділу) призначають при підозрі на компресійні переломи або пухлинні процеси. Якщо перелом виявлений в області тазу чи нижніх кінцівок, може бути рекомендоване МРТ кульшового суглоба, стегнової кістки або колінного суглоба.

Щодо застосування контрасту, то він потрібен у випадках, коли необхідно визначити природу ураження – наприклад, при метастазах, гемангіомах або остеомієліті. Якщо ж потрібно оцінити компресійний перелом чи остеопорозні зміни, обстеження проводиться без контрастного підсилення.

Комп’ютерна томографія (КТ): деталізація кісткових структур

Комп’ютерна томографія є основним методом для оцінки щільних кісткових структур. Вона дозволяє чітко побачити ступінь руйнування кістки, наявність мікропереломів, компресію хребцевих тіл та можливе ураження задньої стінки хребця.

Найчастіше КТ застосовується у таких випадках:

• Якщо потрібно оцінити детальну анатомію перелому та його вплив на стабільність хребта.
• При підозрі на патологічну компресію спинного мозку.
• Коли МРТ не дає повної картини, особливо при змішаних ураженнях (наприклад, при остеолітичних процесах, що супроводжуються остеобластичними змінами).

Якщо мова йде про патологічний перелом хребця, лікарі зазвичай рекомендують КТ хребта. При підозрі на перелом стегна або тазових кісток може знадобитися КТ кульшового суглоба або кісток таза.

Денситометрія: чи є остеопороз причиною перелому?

Оскільки однією з основних причин патологічних переломів є остеопороз, важливо оцінити стан кісткової тканини. Це робиться за допомогою денситометрії (DXA-сканування), яка дозволяє визначити мінеральну щільність кістки та ризик повторних переломів.

Дослідження проводиться в зонах, які найбільш уразливі до остеопоротичних змін:

• Поперековий відділ хребта – для оцінки остеопорозу у хребтових структурах.
• Шийка стегнової кістки – адже переломи цієї ділянки є найбільш небезпечними, особливо для літніх людей.

Хоча денситометрія не дозволяє виявити сам перелом, вона є незамінною у випадках, коли необхідно визначити ризик майбутніх переломів та обрати правильну тактику лікування.

Як вибрати правильний метод діагностики?

Усе залежить від ситуації:

• Якщо пацієнт скаржиться на гострий біль у кістці без травми або лікар підозрює патологічний перелом, найпершим методом буде МРТ (з контрастом чи без – залежно від підозрюваного діагнозу).
• Якщо потрібно чітко візуалізувати кісткову структуру та визначити ступінь компресії хребця, призначається КТ.
• Якщо є підозра на остеопоротичне походження перелому, необхідна денситометрія.

Діагностика патологічного перелому – це комплексний процес, який потребує поєднання кількох методів дослідження. МРТ дозволяє оцінити набряк кісткового мозку та пухлинні процеси, КТ – детально візуалізує кісткову структуру, а денситометрія допомагає визначити ризик остеопоротичних змін.

Якщо у вас з’явилися раптові болі в спині, кінцівках або тазі без очевидної травми, не відкладайте обстеження. Чим раніше буде встановлена причина патологічного перелому, тим швидше можна почати ефективне лікування та запобігти ускладненням.

Симптоми патологічного перелому

Патологічний перелом може проявлятися по-різному – від гострого болю до поступового обмеження рухливості.

🔹 Раптовий біль у кістці – без видимої причини або при незначному навантаженні.
🔹 Деформація хребця – часто проявляється як клиновидна деформація (wedge deformity), що змінює поставу.
🔹 Зниження висоти хребця (vertebral body height reduction) – особливо при компресійних переломах.
🔹 Обмежена рухливість кінцівки або хребта.

Як лікують патологічні переломи?

Наталія Скіжа:
“Лікування патологічного перелому – це не лише фіксація кістки, а й комплексний підхід до усунення основного захворювання. Наприклад, при остеопорозі важливо не просто зафіксувати хребець, а й відновити щільність кісткової тканини, щоб уникнути повторних переломів.”

🩺 Методи лікування:

✅ Консервативне лікування

• Знеболюючі препарати та іммобілізація (корсети, ортези).
• Лікування остеопорозу: бісфосфонати, кальцій, вітамін D.
• Фізіотерапія та реабілітація для збереження рухливості.

✅ Хірургічне лікування

• Вертебропластика та кіфопластика – сучасні методи стабілізації хребців.
• Фіксація кісткових фрагментів при нестабільних переломах.
• Резекція пухлинного вогнища у випадку онкологічних уражень.

✅ Профілактика та відновлення

• Контроль кісткової щільності за допомогою денситометрії.
• Збалансоване харчування з достатньою кількістю кальцію та вітаміну D.
• Регулярні фізичні вправи для зміцнення кісток.

Патологічний перелом – це сигнал про серйозні порушення в організмі, і його не можна ігнорувати. Вчасна діагностика та комплексне лікування допомагають не тільки усунути перелом, а й запобігти повторним пошкодженням.

🔹 Якщо ви або ваші близькі відчули раптовий біль у кістках без явної причини – не відкладайте візит до лікаря.
Нейрохірурги, ортопеди та ендокринологи допоможуть встановити діагноз і підібрати ефективне лікування.