Паранеопластичні синдроми

Під час розвитку раку страждають не лише ті органи, у яких розвивається пухлина або метастази. Деякі симптоми викликають речовини, що виробляє саме новоутворення або імунна система людини під час боротьби з раковими клітинами. Такі порушення отримали назву паранеопластичного синдрому. Як проявляється цей синдром при раку молочних залоз та чи зникає він після видалення грудей і застосування інших лікувальних методів – читайте у нашій статті.

Що таке паранеопластичний синдром?

Ракова пухлина – це не просто маса клітин, яка росте і тисне на оточуючі тканини. Це утворення, яке у процесі життєдіяльності виділяє багато різних біологічно активних речовин, що негативно впливають на нормальні клітини організму, порушують процеси обміну речовин, нервову і гуморальну регуляцію життєвих функцій.

З іншого боку, під час розвитку злоякісного новоутворення імунна система бореться з нею. Ця боротьба має певні побічні дії на здорові клітини. Зокрема, у ракових та нормальних клітин можуть бути спільні органічні молекули, внаслідок чого імунітет “помиляється”, спрямовуючи руйнівну дію не лише не пухлину.

Ці та інші, не до кінця вивчені процеси призводять до розвитку паранеопластичного синдрому, який може проявлятися у розвитку енцефаліту, ураженні мозочка, міастенії, синдрому Кушинга, гіперкальціємії, поліартриту, поліміалгії, васкуліту, анорексії, кахексії тощо. У пацієнта можуть спостерігатися такі прояви, як:

• Судоми;
• Неконтрольовані рухи очей;
• Двоїння в очах;
• Когнітивна дисфункція;
• Депресія;
• Дратівливість;
• Запаморочення;
• Блювота;
• Зниження або підвищення артеріального тиску;
• Сухість у роті;
• Закрепи;
• Порушення потовиділення;
• Сухість очей;
• Дисфункція сечового міхура;
• Здуття живота;
• Пригнічення дихальної функції;
• Кома;
• Свербіж та поява виразок на шкірі, слизових оболонках тощо.

Рак молочної залози – один з видів раку, при якому можливий розвиток паранеопластичного синдрому. Взагалі, згідно з даними деяких досліджень, він спостерігається приблизно у 8% онкохворих пацієнтів. Однак вчені припускають, що цей синдром може бути більш поширеним явищем. У деяких пацієнтів він проявляється раніше, ніж діагностується сама ракова пухлина, завдяки чому людина може вчасно звернутися до лікарів, дізнатися про онкозахворювання і почати лікування. Однак неспецифічність симптомів у частині випадків призводить до того, що причина порушень не з’ясовується до кінця, тобто лікують саме прояви синдрому, а злоякісне новоутворення залишається не діагностованим.

Лікування паранеопластичного синдрому

Необхідне лікування першопричини розвитку паранеопластичного синдрому, тобто видалення ракової пухлини, застосування хіміотерапії, променевої терапії тощо. Крім того, можуть призначатися імуносупресивні препарати, а також проводиться симптоматична терапія. Для надання ефективної медичної допомоги потребуються спільні зусилля лікарів різного профілю. У випадку вдалого лікування раку симптоми цього синдрому можуть усуватися повністю. Можливе й їх відновлення – при рецидиві онкозахворювання.