Екструзія шийного відділу хребта – що це, симптоми та сучасне лікування

Екструзія шийного відділу хребта – це медичний термін, який часто пантеличує пацієнтів після МРТ шийного відділу хребта. Простими словами, екструзія – це одна із стадій міжхребцевої грижі диска. Вона виникає, коли зовнішнє фіброзне кільце диска розривається, і внутрішнє желеподібне ядро виходить назовні у спинномозковий канал.

Фактично екструзія диска – це і є грижа диска, при якій випнута частина може здавлювати навколишні нервові структури або спинний мозок doclife.in.ua. Такий стан часто супроводжується болем, порушенням чутливості та іншими неврологічними симптомами. У цій статті я спробую Вам роз’яснити природу екструзії шийного диска, її симптоми та небезпеки, розповімо, що не можна робити при грижі шийного відділу хребта, а також які існують методи лікування – від консервативних (блокади, лікувальна гімнастика, медикаменти, мазі) до сучасних малоінвазивних операцій (ендоскопія, мікродискектомія тощо).

Окремо звернемо увагу на те, як правильно спати та виконувати вправи при шийному грижі, і коли треба негайно звернутись до лікаря. Вкінці ви дізнаєтеся, чому варто обрати саме нейрохірурга Наталію Скіжа для лікування: вона застосовує новітні малоінвазивні методики, що допомагають швидко повернутися до нормального життя.

Що таке екструзія шийного диска і як вона виникає?

Екструзія міжхребцевого диска шийного відділу – це патологічний стан, при якому міжхребцевий диск в шиї втрачає цілісність: зовнішня оболонка (фіброзне кільце) тріскається або розривається, і центральне пульпозне ядро випинається назовні. Іншими словами, протрузія (початкове випинання диска) переростає у грижу, коли диск розривається і його внутрішня частина виходить за межі хребця. Екструзія – це вже справжня грижа диска, яка може контактувати зі спинним мозком чи нервами.

Причиною такого пошкодження зазвичай є дегенеративні зміни (вікове висихання дисків, остеохондроз), хронічні навантаження або травми. Спочатку формується протрузія – невелике випинання, яке ще може не викликати сильного болю. Але якщо не вжити заходів, фіброзне кільце може порватися, і ядро диска проривається назовні – утворюється грижа. Таким чином, екструзія – це наступний етап після протрузії. Важливо розуміти, що це незворотний стан: сам диск вже пошкоджений. Проте сучасна медицина вміє ефективно лікувати таку патологію і повертати пацієнту нормальну якість життя.

Фактори ризику розвитку екструзії шийних дисків включають:

Постійні неправильні пози шиї – наприклад, звичка сутулитися, працювати зі схиленою головою або довго сидіти за комп’ютером, не змінюючи пози. Це створює нерівномірний тиск на диски.
Малорухливий спосіб життя – недостатність руху послаблює м’язовий корсет і погіршує живлення дисків.
Надмірні навантаження – важка фізична праця, різкі підйоми тягарів, травми шиї або різкі рухи можуть спровокувати розрив диска.
Вікові зміни – з роками диски зневоднюються і стають крихкішими.
Шкідливі звички та хронічні захворювання – куріння, ожиріння, порушення обміну речовин погіршують стан хребтаs.
Спадковість – вроджена слабкість сполучної тканини або аномалії хребта теж можуть сприяти грижам.

Знаючи причини, важливо ще на стадії протрузії вживати профілактичні заходи – зміцнювати м’язи шиї, стежити за поставою та уникати травматичних чинників. Якщо ж екструзія вже виникла, слід уважно ставитися до свого стану і дотримуватися рекомендацій лікаря.

Чим небезпечна екструзія шийного відділу?

Грижа шийного диска – серйозне захворювання, яке не можна ігнорувати. Шийний відділ хребта дуже важливий: через нього проходять спинний мозок, великі артерії, що живлять мозок (хребетні артерії), та численні нерви до рук, плечового поясу і діафрагми. Екструзія (грижа) небезпечна тим, що випнута частина диска може здавити ці критично важливі структури. В результаті порушується кровопостачання мозку та провідність нервових імпульсів, виникають збої в роботі кінцівок і навіть внутрішніх органів.

Ось до чого може призвести нелікована грижа шийного відділу:

Хронічний інтенсивний біль та скованість. Грижа дратує нервові закінчення, викликаючи постійний біль у шиї, плечах, голові. Це різко знижує якість життя.
Радикулопатія – ураження нервових корінців. Якщо грижа тисне на корінець, виникають сильні болі, оніміння або простріли в руці, порушується чутливість пальців, можливий параліч певних м’язів руки.
Компресія спинного мозку (цервікальна мієлопатія). Велика задня грижа може здавити сам спинний мозок – це найнебезпечніше ускладнення. У людини слабшають ноги і руки, порушується хода, координація, може з’явитися дисфункція тазових органів (проблеми з сечовипусканням) і навіть ризик паралічу.
Порушення мозкового кровообігу. Грижа в шийному відділі інколи здавлює хребетну артерію, що живить мозок. Це проявляється запамороченнями, потемнінням в очах, шумом у вухах, а в крайніх випадках – втратою свідомості. При тривалому порушенні кровотоку можуть погіршуватися пам’ять, зір, концентрація уваги.
Прогресування хвороби. Без лікування екструзія може збільшуватись, або навіть перейти у секвестрацію – коли шматочок диска відривається повністю. Секвестр «мандрівує» спинномозковим каналом і може сильно травмувати нерви. Цей стан потребує термінового хірургічного втручання.

Висновок: шийна грижа – не просто «болячка в шиї», а потенційна загроза інвалідизації. Тому дуже важливо вчасно звернутися до лікаря-спеціаліста і розпочати лікування. На щастя, більшість гриж піддаються терапії, особливо якщо почати на ранніх етапах. Далі ми розглянемо симптоми, які допоможуть розпізнати проблему, і дії, які варто (або не варто) робити при екструзії диска.

Симптоми екструзії шийного відділу хребта

Перші «дзвіночки» грижі шийного диска зазвичай неспецифічні. Пацієнт може відчувати дискомфорт чи напруження в шиї після роботи за комп’ютером або тривалого керування автомобілем. З часом з’являються виразніші симптоми шийної грижі:

Біль у шиї – постійний або періодичний. Часто локалізується в задній частині шиї або з боку, може віддавати в плече чи руку. Біль посилюється при рухах головою, різких поворотах чи незручній позі, а в спокої може стихати.
Відчуття затиснення, скованості в шиї. Через біль і м’язовий спазм стає важко повертати або нахиляти голову. Шия «дерев’яніє».
Біль у плечах, лопатках, руці. Якщо грижа затискає нервовий корінець, біль може іррадіювати (розповсюджуватись) від шиї вниз – в плече, руку аж до пальців. Наприклад, при екструзії на рівні C5–C6 біль іде в ділянку плеча і великий палець руки, а на рівні C6–C7 – в лопатку, задню поверхню плеча і середній палець.
Оніміння та поколювання в верхніх кінцівках. Характерне відчуття «мурашок», поколювання або часткова втрата чутливості в плечі, передпліччі, кисті чи пальцях руки. Залежно від того, який нерв здавлений, можуть німіти різні пальці (великий, мізинець тощо).
М’язова слабкість в руці. За ущемлення певних корінців може з’явитися слабкість у м’язах плеча або кисті. Наприклад, грижа C5–C6 іноді викликає зниження сили біцепса і згиначів кисті, а C6–C7 – слабкість трицепса та м’язів-розгиначів кисті. Пацієнту важко підняти руку, утримувати предмети, може випадати з рук чашка чи телефон.
Біль у потилиці, головні болі. Напруження м’язів шиї та подразнення нервів часто призводить до головного болю, особливо в потиличній області. Біль може бути тупим, ниючим, інколи пульсуючим.
Запаморочення, шум у вухах. Через можливий вплив на хребетні артерії чи нерви, які іннервують судини, у пацієнта можуть виникати епізоди запаморочення, нестійкості при ході, шум або дзвін у вухах.
Переднепритомні стани, непритомність. У важчих випадках порушення кровообігу мозку проявляється епізодами різкої слабкості, відчуття, що «темніє в очах», а іноді й короткочасною втратою свідомості. Це дуже тривожний симптом!
Погіршення зору, двоїння в очах. Може спостерігатися при сильному впливі на кровопостачання мозку.
Порушення координації рухів, хитка хода. Свідчить про компресію спинного мозку (мієлопатію): людина відчуває слабкість в ногах, невпевненість, може спотикатися при ході.
Підвищена стомлюваність, загальна слабкість. Постійний біль та неврологічні порушення виснажують організм, пацієнт швидко втомлюється, має знижений тонус.

Симптоми можуть варіюватися залежно від розміру грижі та того, які нерви вона зачіпає. Якщо ви виявили у себе кілька з перелічених симптомів – особливо біль з іррадіацією в руку, оніміння чи слабкість – не зволікайте з візитом до лікаря. Невролог або нейрохірург призначить обстеження (найкраще – МРТ шийного відділу) і встановить точний діагноз. Рання діагностика спрощує і пришвидшує лікування. Далі розглянемо, що робити (і чого не робити) при підтвердженому діагнозі грижі шийного диска.

Що не можна робити при грижі шийного відділу хребта

Дізнавшись про екструзію (грижку) диска, багато пацієнтів думають, що тепер будь-яка фізична активність для них під забороною і взагалі рухатися небезпечно. Насправді при дотриманні правильного режиму життя грижа може не прогресувати і майже не турбувати. Нижче перелічимо основні речі, які не рекомендується робити при грижі шийного відділу, щоб не погіршити стан:

Спати на неправильних постелі та подушці. М’який провисаючий матрац або занадто висока чи занадто плоска подушка – вороги здорової шиї. Вони не підтримують фізіологічну кривизну хребта і можуть посилювати компресію диска. (Про правильні пози для сну поговоримо далі.)
Довго перебувати в одній позі. Тривале сидіння за комп’ютером, керування авто чи інша статична поза без перерв негативно впливає на хребет. Не можна годинами сидіти, опустивши голову – робіть паузи щогодини, розминайте шию.
Вертикально навантажувати хребет. Уникaйте підйому важких предметів, особливо над головою, та носіння тягарів на плечах. Такі навантаження стискають диски по вертикалі. Якщо потрібно підняти щось важке – піднімайте з підлоги правильно (з прогнутим попереком і прямою спиною), не ривком і без різких поворотів голови.
Робити різкі рухи головою, скручування шиї. Раптові повороти або закидання голови можуть змістити грижу ще більше. Неприпустимі вправи з різкою ротацією шиї – це може призвести до защемлення нерва і різкого болю. Будьте обережні і рухайте головою плавно.
Курити та зловживати алкоголем. Шкідливі звички уповільнюють одужання. Куріння погіршує кровопостачання дисків, а алкоголь сприяє набрякам і порушує сон. Відмовившись від них, ви підвищите ефективність лікування.
Самолікування – табу! Категорично не можна займатися лікуванням грижі самостійно. Не призначайте собі ліки чи процедури без консультації лікаря – можна втратити дорогоцінний час або навіть нашкодити (наприклад, невірно приймати стероїди чи витрачати час на неефективні методи).
Не прикладайте компреси на шию без дозволу лікаря. Популярні народні методи – зігріваючі компреси, гарячі грілки або навпаки лід на шию – не рекомендовані без погодження з медиком. Тепло може посилити набряк нервового корінця, а холод – спровокувати м’язовий спазм. Лікар підкаже, чи потрібне місцеве тепло/холод у вашому випадку.
Не робіть масаж і мануальні вправи самостійно. Масувати шию при грижі повинен тільки кваліфікований спеціаліст! Самостійні грубі розминки чи «вправляння» хребців непрофесіоналом можуть призвести до травми. Не довіряйте свою шию некваліфікованим людям.
Уникати навантажень, заборонених лікарем. Якщо лікар сказав тимчасово не бігати чи не виконувати певні рухи – прислухайтеся. Не намагайтеся «розробити» хвору шию через біль. Заняття спортом під час загострення грижі – під забороною.
Повна відмова від активності – теж помилка. Рухатися потрібно, але розумно. Постільний режим допустимий лише короткочасно при дуже сильному болю. Надалі помірна активність (лікувальна гімнастика, ходьба) необхідна, щоб відновити кровообіг і зміцнити м’язи. Тому не можна надовго “вимикати” фізичну активність – це послабить м’язовий корсет і погіршить прогноз.

Дотримання цих рекомендацій убезпечить вас від прогресування грижі та ускладнень. Далі ми розглянемо, навпаки, що корисно робити при шийному остеохондрозі та грижі – зокрема, як правильно спати і які вправи допомагають одужанню.

Як правильно спати при грижі шийного відділу

Повноцінний відпочинок дуже важливий для людини з проблемами хребта. Під час сну тіло має розслабитися, щоб диски розвантажилися. Ось кілька порад, як спати при грижі шийного відділу, щоб мінімізувати біль і не нашкодити:

Ортопедичний матрац. Ліжко повинно бути комфортним і рівним. Рекомендується спати на відносно жорсткому матраці, який не прогинається під вагою тіла. Занадто м’яке ліжко призводить до неправильного положення хребта. Найкраще обрати ортопедичний матрац середньої жорсткості.
Правильна подушка. Використовуйте спеціальну ортопедичну подушку для шиї або невелику щільну подушку такої висоти, щоб голова лежала в природному положенні. Шия не повинна бути ані закинута назад, ані занадто піднята. Хороша подушка підтримує шийний вигин і запобігає «провисанню» голови.Без правильної подушки м’язи шиї всю ніч напружуються, що погіршує ситуацію.
Оптимальна поза для сну. Найбезпечніші пози – на боці або на спині. На боці краще спати у позі ембріона: лягти на правий або лівий бік, трохи підгинаючи ноги до живота. Між колін можна покласти невелику подушку – це вирівняє хребет. Сон на спині також корисний: під коліна варто підкласти подушку або валик, щоб злегка підняти ноги – це забере зайве навантаження з попереку. Верхня частина спини і шия при цьому лежать рівно на подушці. Уникати слід сну на животі! При положенні ниць шия знаходиться в повернутому стані, що небезпечно при грижі.
Тепло і мікроклімат. Подбайте, щоб під час сну шия не переохолоджувалась. Навіть влітку накривайтеся легкою ковдрою або пледом. Протяги чи кондиціонер, що дує на шию, можуть викликати м’язовий спазм і біль. У холодну пору року за необхідності використовують м’який шарф або спеціальний нічний комір для збереження тепла.
Спеціальні ліжка та підкладки. Якщо є можливість, можна використовувати ліжко з регульованим узголів’ям. Злегка підняте положення тулуба (напівсидячи) іноді полегшує біль у шиї. Деяким пацієнтам під час загострення зручно спати навіть у кріслі-качалці або з декількома подушками під спиною – головне, знайти позу, де біль мінімальний.

Вранці, перед тим як встати з ліжка, рекомендується зробити легку розминку лежачи – поворушити пальцями рук, обережно повернути голову вправо-вліво (дуже плавно!), потягнутися. Це допоможе «розбудити» хребет. Правильний нічний відпочинок значно сприяє відновленню – ви прокидатиметесь без сильного болю і скованості.

Вправи при грижі шийного відділу хребта

Лікувальна фізкультура (ЛФК) – один з ключових компонентів консервативного лікування грижі. Правильні вправи при грижі шийного відділу допомагають покращити кровообіг, зміцнити м’язи шиї та спини, зняти м’язовий спазм і повернути хребту нормальну рухливість rodyna-medical.com.ua. Проте займатися потрібно дуже обережно, дотримуючись рекомендацій лікаря. Ось основні принципи та приклади вправ:

Ніяких виснажливих тренувань! Заборонені важкі вправи з великим навантаженням на шию. Не можна відразу бігти в спортзал і тягати штангу або робити станову тягу – це лише погіршить стан omegamc.ua. Вправи повинні бути спеціально розроблені для людей з грижами.
Починати після зняття гострого болю. У гострій фазі, коли сильний біль, спочатку потрібен спокій. Коли запалення вщухне (ліки допоможуть), можна починати ЛФК, але поступово. Перші заняття краще проводити під керівництвом реабілітолога.
Регулярність і поступове навантаження. Займатися слід щоденно по 20–30 хвилин, ніж 1-2 рази на тиждень по годині. Починайте з мінімуму повторень і амплітуди, додавайте навантаження дуже поступово, прислухаючись до своїх відчуттів.
Корисні вправи:
- Віджимання від підлоги. Це проста вправа, яка зміцнює м’язи плечового пояса і спини. Якщо ви не треновані, починайте віджиматися з колін або від стіни. Робіть, наприклад, 2–3 підходи по 5–10 разів, поступово збільшуючи кількість віджимань. Не прогинайте сильно шию вниз під час віджимання – тримайте голову рівно.
- Підтягування на перекладині. Дуже ефективна вправа для всієї спини. Однак вона доволі складна, особливо для старших людей. Якщо класичні підтягування не виходять, їх можна замінити вправою на гумовому еспандері: закріпити еспандер на турніку, сісти на підлогу і тягнути його вниз до грудей, імітуючи підтягування. Така «тяга» теж добре укріпить м’язи, які підтримують шию.
- Пулловер з легкою вагою. Вправа виконується з гантеллю для зміцнення грудних і плечових м’язів. Сядьте на стілець, візьміть невеличку гантель (наприклад 2–3 кг) двома руками і на прямих руках піднімайте її вперед до рівня грудей, потім повільно опускайте назад. 5 підходів по 5–10 разів буде достатньо. Ця вправа покращує кровообіг в зоні шиї і плечей.
- Плавні розтяжки для шиї. Кожного дня виконуйте обережні нахили голови: вперед-назад і в сторони, ніби намагаючись дотягнутися вухом до плеча. Різких рухів не робити! Нахиляйте голову до легкої напруги, затримайте на 2–3 секунди і повертайтеся в центр. Такі розтяжки покращують гнучкість шийного відділу.
- Ізометричні вправи. Це безпечний спосіб зміцнити м’язи, не рухаючи сам хребет. Наприклад: сядьте рівно, покладіть долоню на чоло і натисніть головою вперед, долонею чинячи опір (голова залишається на місці). Утримуйте напругу 5 секунд, потім розслабтеся. Так само – долонею на скроню, натискання головою вбік, долоня опирається. Повторіть для обох сторін. Ізометричне зміцнення м’язів допомагає стабілізувати хребці.
Стежте за відчуттями. Під час виконання вправ не має бути різкого болю! Може бути легкий дискомфорт чи тягнення – це нормально. Але якщо якась вправа викликає різкий біль або запаморочення, негайно припиніть її виконання. Надалі обговоріть цю реакцію з лікарем.
Масаж і ЛФК. Хорошим доповненням до гімнастики є лікувальний масаж (про нього – далі). Чергуйте вправи з сеансами професійного масажу: це допоможе розслабити м’язи після тренування і покращить ефект від вправ.
Консультація спеціаліста. Комплекс ЛФК повинeн підбирати лікар-реабілітолог або невролог індивідуально, враховуючи вашу підготовку та стадію хвороби. Не беріться за незнайомі вправи без дозволу. При грижі шиї деякі, здавалося б, корисні вправи можуть нашкодити.

Пам’ятайте: рух – це життя, але тільки правильний рух. Лікувальна фізкультура при шийному остеохондрозі та грижах часто творить дива – у багатьох пацієнтів зменшується грижа, зникає біль. Головне – терпіння і поступовість.

Масаж при грижі шийного відділу

Масаж – важлива складова відновлення при проблемах хребта. Правильно виконаний лікувальний масаж шиї здатен покращити місцевий кровообіг, зняти м’язовий спазм, зменшити біль і навіть частково сприяти «втягуванню» грижі на початкових стадіях. Однак при екструзії (коли фіброзне кільце вже розірване) масаж треба застосовувати дуже обережно. Ось що потрібно знати про масаж при шийній грижі:

Можна тільки після консультації лікаря. За наявності грижі спочатку потрібно оцінити її розмір, розташування і неврологічний стан пацієнта. Лише лікар (невролог або нейрохірург) може дати «добро» на масаж duomed.lviv.ua. Іноді при великих грижах масаж взагалі протипоказаний, щоб не спровокувати секвестрацію.
Тільки досвідчений фахівець. Мануальний терапевт або масажист повинен мати досвід роботи з грижами хребта. Неправильні техніки (надто різкі маніпуляції, грубий хрускіт) можуть погіршити ситуацію. Тому звертайтеся в медичні центри або до сертифікованих масажистів.
На ранніх стадіях – найефективніше. Якщо у вас протрузія або невелика екструзія (1–3 стадія), масаж дійсно може допомогти диску частково повернутись на місце. Розслаблення м’язів і покращення відтоку рідини іноді призводять до того, що випнута частина диска «втягується» назад. Але на стадії великої грижі чи секвестрації такі надії марні – тут масаж радше полегшує симптоми, ніж лікує сам диск.
Техніка масажу. При шийному остеохондрозі і протрузіях застосовують щадні методики: погладжування, розтирання, легке розминання трапецієподібних м’язів, точковий масаж уздовж остистих відростків. Заборонені різкі удари, сильні натискання на хребці. Мета – м’яко зняти напруження м’язів і «витягнути» шию. Деякі фахівці застосовують тракційний масаж – обережне витягування шиї вручну, щоб збільшити відстань між хребцями.
Коли не можна робити масаж. Протипоказання: гострий період (дуже сильний біль, запалення), великий неврологічний дефіцит (значна слабкість руки – спочатку потрібно розібратися, чи не потрібна операція), гіпертонічна хвороба, нестабільність хребців. Також не можна робити масаж, якщо виникає біль чи запаморочення під час процедури – одразу скажіть масажисту, він змінить техніку або припинить сеанс.
Мануальна терапія. Це «ручна» методика лікування, близька до масажу, але включає вправлення хребців. При грижах шийного відділу мануальна терапія допустима тільки в досвідчених руках і лише на ранніх стадіях (протрузія, невелика грижа). На стадії екструзії ризик від маніпуляцій може перевищувати користь, тому більшість нейрохірургів радять утриматися від мануальних технік, щоб уникнути ускладнень.

Висновок: масаж може бути дуже корисним при грижі шиї – він знімає м’язову напругу, покращує рухливість і сприяє зменшенню болю. Але виконується він тільки за призначенням і фахівцем. Якщо все зроблено правильно, пацієнти відчувають значне полегшення вже після кількох сеансів.

Мазі та медикаменти при шийному грижі

Часто пацієнти питають, які мазі допомагають при грижі шийного відділу. Важливо розуміти, що жодна мазь чи гель не «приберуть» грижу фізично, але вони можуть полегшити симптоми. Місцеві засоби – лише частина симптоматичного лікування. Основу терапії становлять медикаменти загальної дії (таблетки, уколи), про них теж згадаємо. Отже, медикаментозна терапія при екструзії диска включає:

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Це і таблетки/уколи (ібупрофен, диклофенак, німесулід та ін.), і місцеві гелі/мазі на їх основі (Диклофенак-гель, Фастум-гель тощо). НПЗЗ зменшують запалення нервового корінця та навколишніх тканин і тим самим знімають біль. Знеболення дуже важливе – коли біль менший, людина може рухатися, м’язи не спазмуються, і функція шиї відновлюється швидше. Мазі з НПЗЗ корисні тим, що діють місцево і майже не дають побічних ефектів на шлунок. Їх наносять 2–3 рази на день на шию (якщо немає шкірної алергії). Важливо: якщо біль дуже сильний, самі тільки мазі не врятують – потрібно приймати й системні знеболюючі за призначенням лікаря.
Зігріваючі та відволікаючі мазі. Це препарати на основі капсаїцину (перцеві мазі як Фіналгон, Капсікам), бджолової чи зміїної отрути (Апізартрон), камфори, ментолу тощо. Вони не лікують грижуватий диск, але викликають притік крові до хворого місця, відволікають рецептори від болю і знімають рефлекторний м’язовий спазм. Багато пацієнтів відчувають полегшення від таких мазей – зменшується скутість, біль вже не такий гострий. Важливо пам’ятати про можливі алергії і не наносити зігріваючі мазі на ділянку, де є запалені лімфовузли чи проблеми зі щитовидкою.
Міорелаксанти (препарати, що розслаблюють м’язи). При вираженому м’язовому спазмі лікар може призначити таблетки толперизону (Мідокалм) або тизанідину (Сірдалуд). Вони зменшують патологічне напруження м’язів, що покращує кровотік і знімає «стиснення» нервових корінців напруженими м’язами. У результаті йде головний біль, зникає відчуття оціпенілості шиї. Міорелаксанти приймаються коротким курсом, на ніч, оскільки можуть викликати легку сонливість.
Нейропатичні знеболювальні. За необхідності до НПЗЗ додають препарати для лікування невропатичного болю – наприклад, габапентин чи антидепресанти певних груп (за призначенням лікаря). Вони допомагають при стріляючих болях, відчутті печіння чи повзання мурашок, коли звичайні знеболювальні мало ефективні.
Кортикостероїди. Протизапальні гормони (преднізолон, дексаметазон) застосовують при сильному корінцевому синдромі і набряку нервів. Часто їх вводять локально – у вигляді блокади. Блокада – це ін’єкція суміші анестетика та стероїду безпосередньо в зону грижі або навколо ущемленого нерва. Така процедура швидко і надовго знімає біль навіть при важкій грижі. Блокади проводять нейрохірурги або досвідчені анестезіологи в умовах маніпуляційної. Ефект може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Це спасіння для пацієнтів, у яких не проходить біль від таблеток.
Вітаміни та судинні засоби. Для покращення нервової провідності часто призначають вітаміни групи B (мільгама, неуробекс) – вони сприяють відновленню пошкоджених нервів. Іноді призначають засоби для покращення мікроциркуляції (наприклад, пірацетам, циннаризин) якщо є порушення кровотоку по хребетним артеріям.

Порада: не зосереджуйтеся лише на мазях. Використовуйте комплексний підхід: таблетки + мазі + режим. Мазі корисні для полегшення на час, але основне одужання дають правильні ліки, рухова активність і, за потреби, операція.

До речі, народні засоби (компреси з лопуха, розтирання живокостом, мазі домашнього приготування) можуть давати тимчасове полегшення за рахунок ефекту зігрівання/відволікання, але вони не замінять собою повноцінного лікування. Використовувати їх можна лише як доповнення і лише з дозволу лікаря.

Протокол лікування: консервативне vs хірургічне

Тактика лікування шийної грижі залежить від розміру екструзії, ступеня неврологічних порушень і загального стану пацієнта. Сучасний протокол лікування рекомендує спочатку застосувати всі можливі консервативні методи – тобто без операції. У багатьох випадках це дає позитивний результат: біль минає, грижа зменшується, людина повертається до нормального життя. Консервативна терапія може тривати від 2–4 тижнів до кількох місяців, під час яких пацієнта активно лікують і спостерігають.

Якщо ж консервативне лікування неефективне (біль не минає, або наростає слабкість у кінцівках), а також якщо грижа дуже велика і стискає спинний мозок – тоді показане хірургічне лікування. Операція часто дозволяє радикально вирішити проблему: прибрати тиск грижі на нерви. Сучасні технології роблять операції на хребті малотравматичними і безпечними, з коротким періодом відновлення.

Нижче подано таблицю, яка порівнює основні варіанти лікування шийної грижі – консервативні методи та хірургічні. Ми коротко опишемо кожен метод і зазначимо, коли він застосовується.

Консервативне лікування	Хірургічне лікування
Медикаментозна терапія: знеболювальні та протизапальні препарати (НПЗЗ), міорелаксанти, вітаміни. Зменшують біль і запалення, покращують самопочуття пацієнта. Показані всім пацієнтам на гострому етапі, щоб зняти біль і дати можливість приступити до реабілітації.	Мікродискектомія: видалення екструдованої (випнутої) частини диска через невеликий розріз за допомогою хірургічного мікроскопа. Ця операція максимально щадна – видаляється тільки грижа, а здорові структури хребта не пошкоджуються. Показана при сильному здавленні нервових корінців чи спинного мозку, або якщо консервативна терапія не дала ефекту.
Лікувальна фізкультура (ЛФК) та фізіотерапія: спеціальні вправи для зміцнення м’язів шиї і спини, а також фізіопроцедури (ультразвук, магнітотерапія, електростимуляція, лазер тощо). Мета – стабілізувати хребет, зняти м’язовий спазм, поліпшити кровообіг у ділянці грижі. Застосовується після зникнення гострого болю. Регулярні заняття ЛФК запобігають прогресуванню хвороби і є найефективнішим консервативним методом.	Ендоскопічне видалення грижі: сучасна мінімально інвазивна операція, при якій грижа видаляється через крихітний прокол (довжиною ~1 см) за допомогою ендоскопа і мініатюрних інструментів. М’язи і тканини майже не травмуються, за рахунок чого відновлення після операції відбувається дуже швидко doclife.in.ua. Показана за тих самих умов, що й мікродискектомія. Особливо доцільна у відносно молодих пацієнтів з не надто занедбаною грижею, коли хочеться мінімізувати післяопераційний дискомфорт.
Блокади (стероїдні ін’єкції): введення протизапальних препаратів (гормонів) і анестетика в область грижі. Дають потужний знеболюючий ефект і знімають запалення на кілька тижнів чи місяців duomed.lviv.ua. Показані при дуже сильному корінцевому болю, який не контролюється таблетками. Блокади не лікують грижу, але «виграють час» для інших терапевтичних заходів.	Дискектомія з імплантацією диска (або зрощенням): більш об’ємна операція, при якій видаляється весь уражений диск, а на його місце ставиться штучний імплант або виконуються зрощення хребців (спондилодез) duomed.lviv.ua. Застосовується рідко – при дуже великій грижі або секвестрації, множинних грижах, а також якщо необхідно стабілізувати хребет (наприклад, при супутній нестабільності). Сучасні імпланти дозволяють зберегти рухливість сегмента або надійно зафіксувати хребці – рішення приймає нейрохірург індивідуально.

Примітка: Існують також новітні методи, як-от лазерна нуклеопластика (випарювання частини диска лазером через голку) чи холодноплазмова абляція грижі. Вони малотравматичні, але показані тільки при невеликих протрузіях/грижах і поки що менш поширені. У виборі оптимального методу вам допоможе лікар.

Як бачимо, хірургічне видалення грижі шийного відділу вдається далеко не завжди. Багатьом пацієнтам допомагає консервативна терапія, особливо якщо вони відповідально виконують всі призначення і змінюють спосіб життя (режим праці, зарядка, відмова від шкідливих звичок – це теж частина лікування!). Однак, якщо показана операція, боятися не варто: сучасні нейрохірургічні втручання дуже точні та ефективні. Розглянемо детальніше, коли ж без операції не обійтися.

Показання до операції (коли потрібне видалення грижі)

Прямим показанням до нейрохірургічного втручання є наявність “червоних прапорців” – ознак, що свідчать про загрозу незворотного пошкодження нервової системи. Негайно зверніться до лікаря, якщо у вас при грижі шийного відділу з’явилися такі симптоми:

Прогресуюча слабкість в руці або нозі. Наприклад, ви помітили, що рука перестала підніматися чи «відмовляють» пальці (неможливо застібнути ґудзики, тримати предмети). Або раптом почали підкошуватися ноги, з’явилися труднощі при ходьбі. Це може вказувати на компресію спинного мозку чи нервового корінця, що вимагає термінової декомпресії.
Раптова втрата чутливості. Якщо заніміли відразу великі ділянки – вся рука, нога, зона тулуба – і це не проходить, слід терміново обстежитися. Особливо небезпечна втрата чутливості в області пахв чи порушення контролю над сечовипусканням/дефекацією (так званий синдром здавлення спинного мозку).
Порушення координації, рівноваги. Ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над ногами, хитка хода, важко втримати рівновагу – це може бути проявом цервікальної мієлопатії (стиснення спинного мозку в шиї). Такий стан прогресує, якщо нічого не робити goodcells.com.
Тривалі сильні болі, що не знімаються ліками. Біль, який мучить тижнями, незважаючи на прийом знеболювальних і блокад, – свідчення на користь операції. Немає сенсу терпіти страждання місяцями: видалення грижі принесе полегшення.
Епізоди втрати свідомості, різкого запаморочення. Якщо доведено, що це викликано саме компресією судин/нервів грижею (після виключення інших причин), лікар може рекомендувати хірургічне втручання, щоб відновити нормальне кровопостачання мозку.

У таких ситуаціях зволікати не можна. Операція дозволить уникнути незворотних наслідків – таких, як параліч або стійкі порушення функцій. Слід зазначити, що у плановому порядку операцію призначають тоді, коли консервативне лікування вичерпало себе. Зазвичай, якщо протягом 4–8 тижнів інтенсивної терапії немає поліпшення або є погіршення, питання хірургії ставиться на порядок денний. В інших випадках (відсутність критичних симптомів) пацієнт може лікуватися консервативно довше, під наглядом лікаря.

Видалення грижі шийного відділу найчастіше усуває біль і неврологічні порушення майже відразу після операції. Але слід врахувати: сама по собі операція не лікує схильність до дегенерації дисків. Потрібно буде й надалі дотримуватися здорового способу життя, займатися лікувальною гімнастикою, щоб не допустити появи гриж на інших рівнях.

Сучасне малоінвазивне лікування – нейрохірург Наталія Скіжа

Лікування патології хребта – це командна робота лікаря і пацієнта. Ваше завдання – вчасно звернутися по допомогу і виконувати рекомендації. Завдання ж лікаря – правильно оцінити ситуацію і застосувати оптимальні методи лікування. Якщо у вас діагностована екструзія (грижа) шийного диска, найкраще записатися на консультацію до досвідченого нейрохірурга, який спеціалізується на захворюваннях хребта. Наталія Анатоліївна Скіжа – саме такий спеціаліст в Києві. Вона є нейрохірургом вищої категорії, має багаторічний досвід і володіє новітніми методиками лікування хребта doclife.in.ua.

У своїй практиці доктор Наталія Скіжа дотримується комплексного підходу: починаючи з точної діагностики (детальний огляд, аналіз МРТ/КТ, консультація невролога) і закінчуючи індивідуальним підбором лікувальної тактики для кожного пацієнта doclife.in.ua. Лікар прагне максимально допомогти пацієнту без операції, якщо це можливо – призначає сучасні протизапальні препарати, курси фізіотерапії, направляє до реабілітолога. Багатьох пацієнтів вдається вилікувати консервативно.

Якщо ж без хірургічного втручання не обійтись, Наталія Скіжа застосовує найсучасніші малоінвазивні методи видалення грижі. Зокрема, вона спеціалізується на ендоскопічних операціях одного дня – ендоскопічне видалення грижі через маленький прокол, після якого пацієнт вже за кілька днів повертається до дому і звичного життя doclife.in.ua. За потреби виконуються й мікрохірургічні операції (мікродискектомія, установлення імплантів) – все це проводиться з ювелірною точністю, під мікроскопом, що гарантує мінімальну травматичність. Ендоскопічна методика дозволяє пацієнтам відновитися набагато швидше, ніж при традиційних операціях doclife.in.ua. Багато хто вже через 2–3 тижні після видалення грижі повертається до офісної роботи, а за 4–6 тижнів – до повноцінного активного життя.

Наталія Анатоліївна відома своїм уважним ставленням до пацієнтів і високим професіоналізмом. Вона – головний лікар клініки DocLife в Києві, що підтверджує її статус експерта у своїй галузі doclife.in.ua. Звернувшись до нейрохірурга Наталії Скіжа, ви отримаєте вичерпні відповіді на всі запитання, детально дізнаєтесь про свою хворобу і про всі можливі варіанти лікування. Лікар складе індивідуальний план – від підбору медикаментів і ЛФК до, за необхідності, планування операції найщаднішим методом.

Заклик до дії: Вчасна консультація – запорука успіху!

Не чекайте, поки біль та оніміння перетворять ваше життя на випробування. Запишіться на консультацію до нейрохірурга Наталії Скіжа вже сьогодні. Сучасні методики лікування, її досвід та чуйний підхід до кожного пацієнта – це ваш шанс позбутися болю і повернути радість вільного руху. Приходьте, і ви переконаєтесь, що шийна грижа – це проблема, яку можливо вирішити. Ваш хребет заслуговує на найкращий догляд, і Наталія Скіжа готова його вам забезпечити! Здоров’я вам і легкого руху без болю!