Менінгіома головного мозку: лікування та діагностика

Що таке менінгіома?

Менінгіома головного мозку – це доброякісна або злоякісна пухлина, що розвивається з арахноїдальних клітин твердої мозкової оболонки. Вона належить до екстрааксіальних пухлин, тобто росте поза межами головного мозку, але може тиснути на мозкові структури.

Основні особливості менінгіоми:

• Найчастіше доброякісна (Grade I), але може мати атипову (Grade II) або злоякісну (Grade III) форму.
• Повільно зростає, але при збільшенні розміру спричиняє компресію мозку та неврологічні симптоми.
• Діагностується за допомогою МРТ із контрастом.
• Лікування залежить від типу пухлини: спостереження, радіохірургія або операція.

📌 Якщо у вас діагностували менінгіому, зверніться до нейрохірурга для оцінки ризиків та вибору оптимального лікування.

Вона є найбільш поширеною інтракраніальною пухлиною головного мозку і становить до 30% всіх первинних новоутворень головного мозку. У більшості випадків менінгіоми є доброякісними (Grade I за класифікацією ВООЗ), однак 5–7% випадків можуть мати атипову (Grade II) або злоякісну форму (Grade III), що впливає на тактику лікування.

Симптоматика: коли слід звернутися до лікаря?

Менінгіоми можуть довгий час залишатися безсимптомними, особливо якщо вони розташовані поза функціонально важливими зонами головного мозку. Проте, зі збільшенням розміру пухлина може спричиняти:

• Цефалгічний синдром (хронічний головний біль, що не знімається анальгетиками).
• Фокальний неврологічний дефіцит – порушення зору, слуху, чутливості або рухових функцій.
• Судомний синдром – перші епілептичні напади можуть бути ознакою пухлини.
• Синдром внутрішньочерепної гіпертензії – нудота, блювання, двоїння в очах.

За словами київського нейрохірурга Наталії Скіжа, яка має багаторічний досвід лікування пацієнтів із менінгіомами:

“Більшість наших пацієнтів звертаються із запущеними випадками, коли пухлина вже досягла великих розмірів і здавлює важливі мозкові структури. Але сучасні методи діагностики дозволяють виявити новоутворення ще до появи виражених симптомів, що значно покращує прогноз.”

Фактори ризику розвитку менінгіоми

Менінгіома є багатофакторним захворюванням, і хоча точні причини її виникнення досі вивчаються, наукові дослідження вказують на декілька основних факторів ризику:

• Радіаційне опромінення. Пацієнти, які в минулому проходили променеву терапію голови, мають підвищений ризик розвитку менінгіоми. Це особливо актуально для людей, які отримували лікування з приводу інших пухлин або доброякісних станів.
• Гормональний вплив. Менінгіоми втричі частіше зустрічаються у жінок, що вказує на можливу роль естрогену та прогестерону в їхньому розвитку. Деякі дослідження виявили зв’язок між менінгіомою та раком молочної залози, а також показали, що прийом оральних контрацептивів або замісної гормональної терапії може стимулювати ріст пухлини.
• Генетичні порушення. Особи з рідкісним нейрофіброматозом 2 (спадкове захворювання нервової системи) мають вищий ризик розвитку менінгіом, часто множинних, а також інших внутрішньочерепних пухлин.
• Ожиріння. Великий індекс маси тіла (ІМТ >30) може бути пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку менінгіоми, що підтверджується даними кількох масштабних досліджень. Однак механізми цього взаємозв’язку поки що залишаються не до кінця зрозумілими.

Фактори ризику самі по собі не є вироком, але людям, які підпадають під них, рекомендовано регулярні неврологічні обстеження та контроль за будь-якими неврологічними змінами.

Як визначити, чи менінгіома є доброякісною?

Діагностика (диференціація) доброякісної та злоякісної менінгіоми ґрунтується на комплексній діагностиці, що включає нейровізуалізацію та морфологічне дослідження тканини пухлини.

🔎 Нейровізуалізаційні методи:
✅ МРТ головного мозку з контрастом (Gadolinium-enhanced MRI) – є “золотим стандартом” діагностики. Візуалізує межі пухлини менінгіоми, її розміри, інтенсивність накопичення контрасту та ступінь взаємодії з мозковими структурами.
✅ Комп’ютерна томографія з контрастом (CT with contrast) – допомагає оцінити наявність кальцифікацій, щільність пухлинної тканини та її зв’язок із кістковими структурами.

🔬 Морфологічні методи (після хірургічного видалення пухлини):
✅ Гістологічне дослідження – визначає градус диференціювання пухлини (Grade I–III за класифікацією ВООЗ), клітинну атипію та ступінь проліферативної активності (Ki-67/MIB-1 index).
✅ Імуногістохімічний аналіз (IHC) – дозволяє виявити експресію маркерів проліферації та молекулярних змін, характерних для агресивних форм менінгіоми.

Нейрохірург Наталія Скіжа:
“Лише після морфологічного аналізу пухлинної тканини можна остаточно встановити, чи є менінгіома доброякісною (Grade I), атиповою (Grade II) чи злоякісною (Grade III). Тому кожен випадок вимагає індивідуального підходу та мультидисциплінарного рішення щодо подальшої тактики лікування.”

Чи можна жити з менінгіомою без операції?

Тактика консервативного ведення пацієнтів із менінгіомою залежить від розміру пухлини, її локалізації, клінічної симптоматики та темпів росту.

🩺 Критерії для динамічного спостереження (без операції):
✅ Менінгіома малого розміру (<2,5 см) без ознак зростання.
✅ Відсутність неврологічного дефіциту та супутніх ускладнень (судом, когнітивних порушень).
✅ Локалізація пухлини у функціонально незначущих зонах, де ризики операції перевищують потенційні переваги.

У таких випадках рекомендовано динамічне спостереження з проведенням МРТ головного мозку кожні 6–12 місяців, що дозволяє контролювати стабільність пухлини та своєчасно коригувати лікувальну тактику.

Нейрохірург Наталія Скіжа:
“Менінгіоми, що демонструють стабільний перебіг, можуть залишатися асимптомними протягом багатьох років. Однак, у разі збільшення пухлини, компресії мозкових структур або появи клінічної симптоматики, нейрохірургічне лікування є єдиним ефективним методом. Оптимальним вважається радикальне видалення пухлини (Simpson Grade I або II), що забезпечує мінімальний ризик рецидиву та максимальне збереження неврологічних функцій.”

🧠 Коли необхідне хірургічне лікування?
🔹 Прогресуючий ріст пухлини, підтверджений на серійних МРТ-знімках.
🔹 Виникнення неврологічних симптомів (парезів, судомного синдрому, когнітивних розладів).
🔹 Менінгіома у життєво важливих зонах (ствол мозку, основа черепа), що загрожує компресією мозкових структур.

💡 Рекомендації:
Консервативне спостереження можливе для безсимптомних менінгіом малого розміру. Проте динамічний контроль на МРТ головного мозку є обов’язковим, оскільки при будь-яких ознаках прогресування оперативне втручання стає необхідним для збереження функціональності мозку та своєчасної діагностики менінгіоми.

Менінгіома головного мозку – сучасні методи лікування

Лікувальна тактика при менінгіомах залежить від градусу злоякісності пухлини (WHO Grade I–III), локалізації, розміру та клінічного перебігу. Основними методами лікування є нейрохірургічне видалення та радіотерапевтичні технології.

🩺 Хірургічне лікування (Мікрохірургічна резекція)

🔹 Мікрохірургічне видалення – “золотий стандарт” лікування при доступних локалізаціях.
🔹 Основна мета – радикальна резекція пухлини (Simpson Grade I–II), що значно знижує ризик рецидиву.
🔹 Використовуються інтраопераційний нейромоніторинг, нейронавігація, флуоресцентне забарвлення пухлини, що підвищує ефективність операції.

Нейрохірург Наталія Скіжа:
“У більшості випадків менінгіоми можна видалити повністю, що забезпечує високу виживаність та мінімальний ризик повторного росту пухлини. Важливою є правильна інтраопераційна тактика, що дозволяє зберегти функціональність нервових структур.”

Покази до хірургічного лікування менінгіоми :
✔️ Симптоматична менінгіома (неврологічний дефіцит, епілептичні напади).
✔️ Пухлина великих розмірів (>3 см) із ризиком компресії мозкових структур.
✔️ Атипові або злоякісні форми менінгіоми (Grade II–III).

---

🔬 Стереотаксична радіохірургія (Gamma Knife, CyberKnife, LINAC)

💡 Застосовується для:
✅ Малих (<3 см) та глибоко розташованих пухлин у критичних зонах (основа черепа, кавернозний синус).
✅ Рецидивних менінгіом після попередніх операцій.
✅ Пацієнтів, яким протипоказане хірургічне втручання.

Переваги радіохірургічного лікування менінгіоми :

• Неінвазивний метод, що дозволяє зупинити ріст пухлини без відкритої операції.
• Висока точність опромінення пухлинних клітин без пошкодження навколишніх тканин.
• Використовується як ад’ювантний метод після часткової резекції пухлини.

☢️ Фракціонована променева терапія

📌 Призначається при:
✔️ Атипових (Grade II) та злоякісних (Grade III) менінгіомах, що мають високий ризик рецидиву.
✔️ Неможливості повного хірургічного видалення пухлини.
✔️ Менінгіомах, що проростають у судини, кісткові структури або мозковий стовбур.

Методи променевої терапії:

• IMRT (інтенсивно-модульована променева терапія) – спрямоване опромінення із мінімальним ураженням здорових тканин.
• Протонна терапія – ефективна для важкодоступних пухлин з мінімальною побічною дією.

Важливо:
У випадках агресивних менінгіом (Grade II–III) часто використовується комбіноване лікування – хірургічне видалення пухлини із подальшим опроміненням для зменшення ризику рецидиву.

💡 Рекомендації щодо лікування менінгіоми головного мозку

🔹 Мікрохірургічне видалення – основний метод лікування, що забезпечує найкращі результати при доступних пухлинах.
🔹 Радіохірургія використовується для малих пухлин у важкодоступних ділянках.
🔹 Фракціонована променева терапія застосовується для атипових та злоякісних менінгіом.

📅 Запишіться на консультацію до нейрохірурга Наталії Скіжа, щоб визначити оптимальну тактику лікування у вашому випадку!

Прогноз та тривалість життя після лікування

При доброякісній менінгіомі (Grade I) після радикального видалення 10-річна виживаність становить 80–95%. У випадку атипових (Grade II) та злоякісних форм (Grade III) прогноз гірший, але сучасні методи терапії значно підвищують шанси на тривалу ремісію.

Нейрохірург Наталія Скіжа підсумовує:

“Чим раніше ми діагностуємо менінгіому та починаємо лікування, тим кращі шанси на сприятливий результат. Сучасна нейрохірургія дозволяє мінімізувати ризики та зберегти якість життя пацієнта.”

Де отримати консультацію та лікування?

Якщо у вас діагностовано менінгіому або є підозра на новоутворення головного мозку, звертайтеся за консультацією до нейрохірурга Наталії Скіжа. У нашій клініці в Києві проводиться:
✅ Комплексна діагностика (МРТ, КТ, нейровізуалізація)
✅ Мікрохірургічне та ендоскопічне лікування
✅ Індивідуальний підхід до кожного пацієнта

📅 Запишіться на консультацію просто зараз!

Чим небезпечна менінгіома головного мозку?

Менінгіома може бути безсимптомною, але у разі зростання вона стає потенційно небезпечною, спричиняючи компресію мозкових структур, порушення неврологічних функцій і підвищення внутрішньочерепного тиску.

Найбільшу загрозу становлять:

• Компресія мозку – тиск на сусідні ділянки може спричинити когнітивні порушення, слабкість у кінцівках, втрату координації або зміни чутливості.
• Судомний синдром – у багатьох пацієнтів менінгіома вперше проявляється епілептичними нападами.
• Внутрішньочерепна гіпертензія – великі пухлини можуть блокувати відтік ліквору, що викликає головний біль, нудоту, двоїння в очах.
• Малігнізація – у рідкісних випадках доброякісна менінгіома може перейти у злоякісну форму.

Нейрохірург Наталія Скіжа:
“Чим раніше діагностувати пухлину, тим менше ризик ускладнень. При появі симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря для визначення тактики лікування.”

Скільки років живуть із менінгіомою?

Доброякісні менінгіоми не впливають на тривалість життя, якщо вони не ростуть і не спричиняють симптомів. При правильному лікуванні пацієнти можуть жити десятки років без рецидивів.

Прогноз залежить від гістологічного типу пухлини:

• Grade I (доброякісна) – 10-річна виживаність 80–95% після хірургічного видалення.
• Grade II (атипова) – рецидиви можливі у 30–50% випадків, виживаність 60–80%.
• Grade III (злоякісна) – найбільш агресивна форма, виживаність протягом 5 років становить 30–50%.

Менінгіоми, які не викликають симптомів і не збільшуються, можуть залишатися стабільними протягом життя, однак обов’язковий динамічний контроль за допомогою МРТ.

Чи можна жити з менінгіомою без операції?

У деяких випадках оперативне лікування не є обов’язковим. Маленькі, безсимптомні менінгіоми можуть залишатися стабільними протягом багатьох років, якщо пацієнт перебуває під регулярним лікарським наглядом.

Тактика спостереження застосовується, якщо:

• Пухлина менше 2,5 см і не зростає.
• Відсутні симптоми (головний біль, порушення зору, судоми, неврологічний дефіцит).
• Менінгіома локалізована у функціонально незначущій зоні, де її видалення може спричинити більше ускладнень, ніж залишення під контролем.

МРТ-контроль проводиться кожні 6–12 місяців. Якщо фіксується ріст пухлини або поява симптомів, розглядається питання про хірургічне лікування.

Нейрохірург Наталія Скіжа:
“Динамічне спостереження можливе, але важливо пам’ятати: навіть маленька пухлина може почати зростати, і тоді операція буде необхідною. Регулярне МРТ – це запорука безпеки.”

Як дізнатися, чи менінгіома доброякісна чи злоякісна?

Точне визначення природи пухлини можливе лише після гістологічного аналізу тканини. Однак попередні висновки можна зробити на основі нейровізуалізації.

Основні методи діагностики:

• МРТ з контрастним підсиленням – визначає межі пухлини, її щільність, ступінь накопичення контрасту.
• КТ з контрастом – використовується для оцінки кальцифікацій і взаємозв’язку пухлини з кістковими структурами.
• Гістологічне дослідження (після біопсії або операції) – визначає ступінь злоякісності (Grade I–III) та рівень проліферативної активності (Ki-67).
• Імуногістохімія – допомагає ідентифікувати молекулярні маркери, що вказують на агресивність пухлини.

Ознаки злоякісної менінгіоми:

• Високий рівень проліферації (Ki-67 >10%).
• Інвазивний ріст у сусідні тканини.
• Часті рецидиви після видалення.

Нейрохірург Наталія Скіжа:
“Лише гістологічне дослідження може точно визначити, доброякісна пухлина чи ні. Саме тому при підозрі на менінгіому важливо звернутися до нейрохірурга, щоб розробити оптимальну тактику лікування.”