Епілепсія і нейрохірургія: коли потрібне хірургічне втручання

Епілепсія — це одне з найбільш поширених і водночас серйозних захворювань нервової системи, яке характеризується раптовими нападами судом або іншими порушеннями мозкової активності в головному мозку. У більшості пацієнтів напади вдається контролювати за допомогою медикаментозної терапії епілепсії. Проте існує значна група пацієнтів із епілепсією, у яких ліки не забезпечують достатнього ефекту.

У таких випадках на перший план виходить нейрохірургія епілепсії — сучасний напрямок медицини, що відкриває нові можливості для пацієнтів, які роками живуть із нападами, що руйнують їхній звичний ритм життя. Хірургічне лікування дає шанс значно зменшити частоту нападів або навіть повністю позбутися їх, повернувши контроль над власним життям.

Як нейрохірург, я — Наталія Скіжа — у своїй практиці в Києві використовую сучасні підходи, що базуються не лише на українському досвіді, а й на найкращих світових практиках. Це дозволяє підібрати для кожного пацієнта індивідуальну стратегію лікування та досягати результатів, які змінюють життя.

Що таке епілепсія?

Головна особливість цього неврологічного захворювання полягає у виникненні повторних епілептичних нападів, спричинених раптовими порушеннями електричної активності нервових клітин. У нормі нейрони мозку взаємодіють завдяки збалансованим електричним сигналам. Але при епілепсії цей баланс порушується: групи клітин починають одночасно генерувати надмірні імпульси, що призводить до характерних симптомів.

Напади можуть виглядати по-різному. У когось це короткочасне «завмирання» і відсутність реакції на оточення, у інших — судоми всього тіла, втрата свідомості та падіння. Тривалість таких епізодів коливається від кількох секунд до кількох хвилин. Окрім цього, хвороба може давати й менш очевидні симптоми: дивні відчуття запаху чи смаку, або раптові емоційні зміни.

Хвороба має багато типів. Найбільш поширеною є фокальна епілепсія, при якій патологічна активність починається в одній ділянці мозку. Вона може залишатися локалізованою або поширюватися на сусідні структури. Генералізована форма, навпаки, охоплює одразу обидві півкулі і зазвичай проявляється більш вираженими нападами.

Причини розвитку епілепсії різноманітні. У частини людей вона виникає ще в дитинстві через вроджені особливості мозку або генетичні фактори. В інших симптоми епілепсії з’являються після черепно-мозкових травм, інсультів, пухлин чи запальних процесів. Існують також криптогенні форми, коли точну причину встановити не вдається.

Важливо розуміти, що епілепсія — це не лише регулярні напади. Розвиток захворювання впливає на життя людини комплексно: обмежує соціальні контакти, може ускладнювати навчання, роботу чи керування транспортом.

Небезпечний міф про епілепсію

Часто можна почути, що під час епілептичного нападу людині необхідно вставити предмет у рот, аби вона не прикусила язика. Насправді це небезпечно і може спричинити серйозні травми. Правильна допомога полягає у тому, щоб забезпечити безпечне положення тіла, прибрати предмети, які можуть зашкодити, і залишатися поруч до завершення нападу.

Показання до хірургічного лікування епілепсії

Медикаментозна терапія вважається базовим підходом для лікування епілепсії, але вона не завжди є достатньо ефективною. Якщо після тривалого прийому двох і більше антиепілептичних препаратів напади продовжуються, йдеться про так звану фармакорезистентну форму хвороби. У таких випадках варто розглянути хірургічне лікування епілепсії. Воно не є методом «останньої надії», а цілком обґрунтованим кроком, здатним повернути контроль над власним життям.

Операція при епілепсії призначається після комплексної оцінки стану пацієнта. Враховуються такі основні показання:

• Тривалість епілептичних нападів або їхня частота — навіть при адекватному лікуванні, якщо приступи продовжують траплятися, може бути доцільним хірургічне втручання.
• Фармакорезистентна епілепсія, тобто неефективність щонайменше двох адекватних курсів АЕП різних фармакологічних груп.
• Фокусні форми епілепсії, коли виявляється чітка епілептогенна зона, що піддається хірургічному видаленню (наприклад, при скроневій фокальній епілепсії).
• Відсутність функціональних ризиків при видаленні патологічного вогнища.
• Помітне зниження якості життя (пошкодження, травми, соціальна ізоляція тощо).

Саме в таких випадках нейрохірургія епілепсії може стати вирішальним кроком на шляху до повноцінного, безпечного життя без епілептичних нападів.

Методи діагностики перед операцією

Лікар може прийняти обґрунтоване рішення про необхідність хірургічного лікування епілепсії лише після вичерпної діагностики. Діагностика епілепсії складається з наступних етапів:

• Електроенцефалографія (ЕЕГ) — дозволяє виявити епілептичні розряди; наявність інтерікальдних (міжнападових) вогнищ вказує на потенційний фокус.
• МРТ головного мозку — виявляє структурні зміни (наприклад, склероз гіпокампа), які можуть бути джерелом епілепсії.
• Відео-ЕЕГ-моніторинг — дозволяє точно зафіксувати напад і локалізувати фокус.
• За потреби — функціональна нейровізуалізація, наприклад PET або SPECT, які допомагають уточнити межі патології.
• Інколи застосовують інвазивне моніторування (глибокі електроди) за складних випадків із нечіткою локалізацією чи ризиком неврологічних дефіцитів.

Тільки після ретельного збору даних про зону патології, її функціональне значення і потенційні ризики можна остаточно вирішити, чи доречне хірургічне втручання.

Види хірургічних втручань при епілепсії

Операція при епілепсії призначається у випадках, коли напади виникають в невеликих, чітко визначених ділянках мозку, які не порушують життєво важливих функцій, таких як мовлення чи слух. Розуміння видів операцій при епілепсії допомагає сформувати очікування пацієнта та оцінити варіанти:

• Резекція епілептичного вогнища — видалення патологічної ділянки (наприклад, скроневого епілептогенного вогнища). Часто застосовується при скроневій фокальній формі і дає високий рівень успіху.
• Лобектомія, гіпокампектомія — часткове чи повне видалення патологічних структур.
• Модульовані методи стимуляції мозку (наприклад, стимуляція блукаючого нерва, VNS, або стимуляція глибоких структур) — менш інвазивні варіанти, які знижують частоту нападів, якщо резекція не можлива.
• Каллозотомія — розсічення частини мозолистого тіла для зниження генералізації нападів у надзвичайно важких випадках.

Кожен метод — це окремий шлях, що обирається з урахуванням виразності симптомів, діагностичних висновків, локалізації патології та очікувань пацієнта.

Ефективність хірургічного лікування епілепсії

Епілепсія і нейрохірургія йдуть поряд вже понад 100 років. Сьогодні, завдяки ранній діагностиці та інноваційним розробкам, ефективність хірургічного лікування епілепсії в Києві становить 60-80%. Приватний медичний центр DocLife має низку переваг в порівнянні з державними клініками:

• Індивідуальний підхід із врахуванням особливостей пацієнта.
• Швидкий доступ до необхідного діагностичного обладнання.
• Сучасні методики у високотехнологічному середовищі.
• Комфорт, конфіденційність, уважне ставлення.
• Команду висококваліфікованих спеціалістів.

Якщо ви шукаєте лікування епілепсії з акцентом на якість, комфорт і результат — вас чекає DocLife. Ми проведемо ретельну діагностику, розробимо індивідуальний план лікування і допоможемо зрозуміти, чи є доцільним оперативне втручання у вашому випадку. Запрошуємо на консультацію до досвідченого нейрохірурга Наталії Скіжа.