Дегенеративні зміни хребта: Лікування та МРТ-діагностика поперекового відділу хребта

Дегенеративні зміни хребта є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, адже вони безпосередньо впливають на функціональність опорно-рухового апарату та якість життя пацієнтів. Сучасна діагностика МРТ поперекового відділу хребта дозволяє виявити навіть найдрібніші патологічні процеси, що сприяє своєчасному призначенню ефективного лікування. Я, лікар-нейрохірург Скіжа Наталія Анатоліївна (Київ), з багаторічним досвідом роботи, представляю детальний огляд клінічного випадку, що демонструє типову картину дегенеративних змін поперекового відділу хребта.

Цей випадок включає дегідратацію дисків, екструзії, супутній вторинний спинальний стеноз, а також додаткові структурні знахідки, зокрема гемангіому тіла хребця. Сучасна МРТ-діагностика дозволяє точно виявити ці патологічні процеси, що є надзвичайно важливим для своєчасного призначення ефективного лікування та запобігання розвитку серйозних неврологічних ускладнень.

У статті розглянуто як сучасні методи лікування можуть допомогти відновити функції хребта, зменшити біль і запобігти ускладненням а саме дегенеративним змінам хребта, що робить МРТ незамінним інструментом у практиці нейрохірурга.

Що таке дегенеративні зміни хребта?

Дегенеративні зміни хребта – це комплекс хронічних процесів, що виникають внаслідок старіння, постійного механічного навантаження, мікротравм та інших факторів. Вони охоплюють структурні та функціональні зміни у міжхребцевих дисках, хребцях, суглобах і зв’язках, які можуть призводити до зниження висоти дисків, їх дегідратації, формування крайових остеофітів і субхондрального склерозу. Ці процеси, що з часом прогресують, можуть спричиняти компресію нервових структур, що веде до появи болю, обмеження рухливості та інших неврологічних симптомів.

Сучасна МРТ-діагностика дозволяє виявити навіть початкові стадії дегенеративних змін, що є надзвичайно важливим для своєчасного призначення ефективного лікування та запобігання розвитку серйозних ускладнень.

Клінічний випадок: Результати обстеження МРТ поперекового відділу хребта – Пацієнт Дмитро, 58 років

Наведу Вам приклад докладного опису результатів обстеження МРТ поперекового відділу хребта, який відображає комплекс змін у поперековому відділі хребта. Такий приклад результату МРТ-діагностики демонструє типову картину дегенеративних процесів, що дозволяє сформувати правильний діагноз та визначити подальшу тактику лікування.

Результат МРТ діагностики хребта (МРТ Siemens 1.5 T)

МРТ Поперековий відділ хребта – Пацієнт Дмитро, 58 років

Загальні знахідки:

• Шийний лордоз: збережений.
• Тіла хребців: звичайної конфігурації та взаєморозташування, висота збережена.
• Кістковий мозок: гетерогенний за рахунок жирової дегенерації.
• Кісткова структура: кортикальний шар нормальної товщини, субхондральний склероз, крайові остеофіти в тілах С3–С7.
• Замикаючі пластинки: тіл С2–С7 нерівні.
• Гемангіома: в тілі С7, діаметром до 11 мм.

Зміни міжхребцевих дисків та екструзії:

• Міжхребцеві диски: С2–С7 дегідратовані, висота нерівномірно знижена.
• На рівні С4–С5: лівобічна парамедіанна екструзія м/х диска до 5,3 мм, що компресує дуральний мішок та звужує м/х отвір ліворуч.
• На рівні С5–С6: лівобічна форамінальна екструзія м/х диска до 4,4 мм, що компресує дуральний мішок та звужує м/х отвір ліворуч.
• На рівні С6–С7: правобічна форамінальна екструзія м/х диска до 4,7 мм, що компресує дуральний мішок та звужує м/х отвір праворуч.

Додаткові структурні особливості:

• Лікворний простір: простежується на всьому протязі; на рівні протрузій деформований, без патологічного МРС.
• Хребтовий канал: передньо-задній (сагітальний) розмір на рівні С4–С5 – 6,3 мм.
• Передня та задня поздовжні, жовті зв’язки: без особливостей.
• Дуговідросткові суглоби: без особливостей.
• Спинний мозок: розташований у центрі хребтового каналу, не потовщений, структура типова.
• Паравертебральні тканини: патологічних змін не виявлено.

Супутня знахідка:

• В правій частці щитоподібної залози візуалізуються гіперінтенсивні утворення на Т2 dix.
  Рекомендовано: УЗД щитоподібної залози.

Заключення лікаря:

МР-ознаки дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта, ускладнених екструзіями С4–С5, С5–С6 та С6–С7 м/х дисків. Вторинний спинальний стеноз на рівні С4–С5. Гемангіома С7. МР-ознаки дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта, ускладнених екструзіями дисків, вторинним спинальним стенозом та гемангіомою тіла хребця. Рекомендовано консультація нейрохірурга та невропатолога.

Роз’яснення від імені лікаря-нейрохірурга Скіжи Наталії Анатоліївни (Київ)

Як лікар-нейрохірург із багаторічним досвідом, хочу прокоментувати наведений опис МРТ-обстеження поперекового відділу хребта пацієнта Дмитра (58 років).

Коментар та роз’яснення:

1. Шийний лордоз збережений.
   Незважаючи на те, що обстеження стосується поперекового відділу, зазначається збереження природної кривизни шийного відділу. Це свідчить про відсутність аномалій у формуванні шиї, що позитивно впливає на загальну стабільність хребта.
2. Тіла хребців звичайної конфігурації та взаєморозташування, висота збережена.
   Це означає, що основні структурні елементи хребта не зазнали значних деформацій чи компресій, що важливо для збереження нормальної функції хребта.
3. Кістковий мозок гетерогенний за рахунок жирової дегенерації.
   Жирова дегенерація є характерною ознакою вікових змін у кістковій тканині. Гетерогенність кісткового мозку вказує на природну заміну деякої частини сполучної тканини жиром.
4. Кортикальний шар нормальної товщини, субхондральний склероз, крайові остеофіти в тілах С3–С7.
   Незважаючи на збереження кортикального шару, субхондральний склероз та утворення крайових остеофітів свідчать про хронічні дегенеративні процеси, що виникають у відповідь на тривале навантаження та зношування суглобових поверхонь.
5. Замикаючі пластинки тіл С2–С7 нерівні.
   Нерівності замикаючих пластинок свідчать про деякі структурні зміни в кінцевих ділянках хребців, що може бути пов’язано з дегенеративними процесами.
6. Гемангіома в тілі С7, діаметром до 11 мм.
   Гемангіома є доброякісним судинним утворенням. За умови відсутності симптоматики вона, як правило, не потребує спеціального лікування, але вимагає спостереження.
7. Міжхребцеві диски С2–С7 дегідратовані, висота нерівномірно знижена.
   Дегідратація дисків – типовий процес старіння, що веде до зниження їх амортизаційних властивостей та зменшення висоти, що може сприяти розвитку болю.
8. Екструзії дисків на рівнях С4–С5, С5–С6 та С6–С7.
   Екструзії, що компресують дуральний мішок та звужують міжхребцеві отвори, можуть бути причиною радикулопатії та неврологічних симптомів. Розміри екструзій свідчать про помірну компресію, що потребує ретельного клінічного спостереження.
9. Лікворний простір, хребтовий канал, поздовжні та жовті зв’язки, дуговідросткові суглоби, спинний мозок і паравертебральні тканини.
   Ці структури зберегли свій нормальний вигляд або мають незначні зміни, що вказує на відсутність виражених патологічних процесів у цих ділянках.
10. Супутня знахідка: гіперінтенсивні утворення в правій частці щитоподібної залози.
    Рекомендовано проведення УЗД для подальшої оцінки – це важливий крок для виключення супутніх ендокринних патологій.
11. Заключення:
    Загальний висновок містить комплекс МРТ-ознаків, що свідчать про наявність дегенеративно-дистрофічних змін, ускладнених екструзіями дисків та вторинним спинальним стенозом, а також доброякісною гемангіомою. Цей висновок допомагає сформувати тактику лікування, яка може включати як консервативні методи, так і оперативне втручання у випадку неадекватної реакції на лікування.

Поради щодо подальшого лікування та спостереження

Враховуючи виявлені МРТ-ознаки дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта, рекомендую наступний комплекс заходів:

1. Консервативна терапія:
   • Медикаментозна терапія: застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП), анальгетиків та м’язових релаксантів для зменшення болю та запалення.
   • Фізіотерапія та лікувальна гімнастика: розробка індивідуального курсу вправ для зміцнення м’язового корсету, покращення постави та зниження навантаження на уражені ділянки хребта.
   • Корекція способу життя: рекомендації щодо зниження ваги (за потреби), уникнення тривалого сидіння та статичних навантажень, використання ергономічних засобів підтримки.
2. Реабілітація та моніторинг:
   • Регулярне спостереження: періодичне повторне обстеження (МРТ) для контролю динаміки змін та своєчасної корекції лікування.
   • Неврологічний огляд: регулярний контроль за неврологічними симптомами (біль, оніміння, слабкість) для оцінки ефективності терапії.
3. Додаткове обстеження:
   • УЗД щитоподібної залози: для уточнення характеру гіперінтенсивних утворень, виявлених на МРТ, з метою виключення супутніх ендокринних патологій.
4. Хірургічне втручання:
   • У випадках, коли консервативна терапія не забезпечує належного полегшення симптоматики або при погіршенні неврологічного статусу, розглянути можливість оперативного втручання для декомпресії компресованих нервових структур.
5. Комплексний підхід:
   • Рекомендую інтегровану терапію із залученням мультидисциплінарної команди (нейрохірургів, неврологів, фізіотерапевтів та реабілітологів) для досягнення оптимального терапевтичного ефекту та покращення якості життя пацієнта.

Такий комплекс заходів дозволить ефективно знизити симптоматику, стабілізувати стан хребта та запобігти розвитку ускладнень. Рішення про подальші кроки приймається індивідуально, з урахуванням клінічної картини та динаміки змін за результатами обстеження.

Висновки

Підсумовуючи результати МРТ-обстеження, у пацієнта Дмитра (58 років) спостерігаються типові ознаки дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта, що включають:

• Дегідратацію міжхребцевих дисків: зниження амортизаційних властивостей дисків.
• Екструзії дисків на рівнях С4–С5, С5–С6 та С6–С7: компресія дурального мішка та звуження міжхребцевих отворів, що може спричиняти радикулопатію.
• Вторинний спинальний стеноз: на рівні С4–С5, що підвищує ризик неврологічних симптомів.
• Супутні структурні зміни: субхондральний склероз, крайові остеофіти, нерівності замикаючих пластинок.
• Гемангіома в тілі С7: доброякісне судинне утворення, яке за умови відсутності клінічних симптомів не потребує негайного хірургічного втручання.
• Супутня знахідка у щитоподібній залозі: гіперінтенсивні утворення на Т2-взважених зображеннях, що вимагають додаткового обстеження (УЗД).

Рекомендовано застосувати комплексний підхід до лікування, який включає консервативну терапію (медикаментозна, фізіотерапія, лікувальна гімнастика та корекцію способу життя), регулярний моніторинг неврологічного стану та повторне обстеження для оцінки динаміки патологічних змін. У разі неефективності консервативної терапії або погіршення неврологічного статусу необхідно розглянути можливість хірургічного втручання з декомпресії компресованих нервових структур.

Цей підхід спрямований на зменшення симптоматики, стабілізацію стану хребта та покращення якості життя пацієнта.