Грижа хребта або діагноз грижі міжхребцевого диска

Грижа хребта – це патологічний зміни хребта, за якого міжхребцевий диск виходить за межі свого анатомічного положення внаслідок пошкодження фіброзного кільця, що оточує пульпозне ядро. Таке випинання, відоме як спинна грижа або грижа міжхребцевих диск, може здавлювати нервові структури, що призводить до хронічного болю та обмеження рухливості.

Консультує та розповідає київський лікар нейрохірург Наталія Скіжа.

Грижа міжхребцевих дисків виникає через дегенеративні зміни у хребті та найчастіше діагностується у поперековому та шийному відділах хребта.

Міжпозвоночна грижа або міжхребцева грижа може мати різні форми – від протрузії до секвестрованої грижі, за якої частина диска повністю відділяється від основної маси. Лікування секвестрованої грижі вимагає ретельного підходу і часто включає хірургічне втручання. Грижа в хребті є складним захворюванням, що потребує всебічної діагностики для вибору оптимального методу лікування.

Спинна грижа є однією з найпоширеніших проблем, з якою стикаються люди, особливо ті, хто веде малорухливий спосіб життя чи, навпаки, піддає хребет надмірним фізичним навантаженням.

Проблема гриж міжхребцевих дисків потребує своєчасної діагностики та лікування, оскільки без належної терапії може призвести до значного погіршення якості життя пацієнта. У випадках значного здавлення нервових структур, особливо спинного мозку або корінців, міжпозвоночна грижа може спричинити важкі наслідки, такі як стійкий больовий синдром, оніміння, слабкість у кінцівках і навіть параліч. Окрім втрати рухливості, це також може викликати дисфункцію (параліч) тазових органів, що проявляється порушенням контролю над сечовипусканням та дефекацією, що потребує невідкладної медичної допомоги і може потребувати хірургічного втручання.

Міжнародна назва – діагноз грижі міжхребцевого диска

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКБ-10), діагноз грижі міжхребцевого диска класифікується під кодом M51 – «Інші міжхребцеві диски з радикулопатією». Залежно від локалізації та проявів, можуть використовуватись уточнюючі підкатегорії, наприклад:

• M51.0 – Міжхребцева грижа з мієлопатією
• M51.1 – Міжхребцева грижа з радикулопатією
• M51.2 – Інші ураження міжхребцевих дисків
• M51.3 – Секвестрована міжхребцева грижа

В медицині України використовуються такі коди для точної класифікації та документування діагнозу в медичних записах, а також для подальшого лікування та реабілітації пацієнтів з проблемами хребта.

Різновиди грижі хребта та їх прояви

Грижа хребта має кілька основних різновидів, які залежать від локалізації ураження: це грижа грудного відділу, грижа поперекового відділу та грижа шийного відділу хребта. Кожен з цих типів має свої унікальні симптоми, характерні ускладнення та різний рівень поширеності серед пацієнтів.

• Грижа шийного відділу хребта становить близько 20-25% випадків і часто вражає людей, які ведуть сидячий спосіб життя або тривалий час перебувають у статичному положенні. Такий тип грижі має ризик здавлення нервів, що може призвести до болю в руках, головного болю та запаморочення. Успішність консервативного лікування грижі шийного відділу хребта становить приблизно 75%, проте у складних випадках може бути потрібна операція. Метод діагностики – МРТ Шийного відділу хребта без контрасту.
• Грижа грудного відділу хребта зустрічається рідше порівняно з іншими видами. За статистикою, її діагностують приблизно у 1-2% пацієнтів із проблемами хребта. Цей різновид грижі часто викликає біль у грудній клітці, що може нагадувати симптоми серцевих захворювань, ускладнюючи діагностику. Ускладнення включають можливі порушення функцій внутрішніх органів у грудній клітці. Успішність консервативного лікування для грижі грудного відділу хребта досягає 70-80%.
• Грижа поперекового відділу хребта є найбільш поширеним типом і становить близько 60-70% всіх випадків міжхребцевих гриж. Поперекова грижа часто виникає через надмірне фізичне навантаження або вікові дегенеративні зміни в хребті. Основні ускладнення включають хронічний біль, обмеження рухливості та проблеми з функціями тазових органів. Лікування грижі поперекового відділу зазвичай починається з консервативних методів, які є ефективними в 80% випадків, а у 20% пацієнтів може знадобитися операція на хребті.

Кожен різновид грижі хребта потребує ретельної діагностики та індивідуального підходу до лікування, оскільки ступінь компресії нервових структур та характер симптомів можуть значно відрізнятися залежно від локалізації грижі.

Симптоми грижі хребта

Грижа хребта може викликати різні симптоми в залежності від локалізації ураження, таких як грижа грудного відділу хребта, грижа поперекового відділу хребта, або грижа шийного відділу хребта. Основні симптоми міжхребцевої грижі (або міжпозвоночної грижі) зумовлені здавленням нервових структур, що може призводити до хронічного болю, обмеження рухливості та неврологічних порушень. Нижче описано основні симптоми для кожного виду грижі.

• Грижа поперекового відділу хребта: симптоми
  Грижа в попереку або поперекова грижа – найпоширеніша форма грижі хребта, яка часто супроводжується болем у нижній частині спини. Симптоми поперекової грижі включають:
  • Інтенсивний біль у попереку, який може віддавати в сідницю, стегно або нижню кінцівку. Це основні симптоми грижі поперекового відділу хребта.
  • Відчуття оніміння, поколювання або слабкості в ногах, що іноді позначається як симптоми поперекової грижі.
  • У важких випадках – порушення функцій сечового міхура та кишківника, що вимагає негайної медичної допомоги.
• Грижа грудного відділу хребта: симптоми
  Грижа грудного відділу хребта рідше зустрічається, але має свої характерні прояви. Симптоми грудної грижі включають:
  • Біль у грудній клітці, який часто плутають із серцевим болем або легеневими проблемами, що робить діагностику складнішою.
  • Оніміння та поколювання в області грудної клітки або верхньої частини живота, що позначається як симптоми грижі грудного відділу хребта.
  • Обмеження рухів у грудному відділі хребта, особливо під час дихання або кашлю.
• Грижа шийного відділу хребта: симптоми
  Грижа шийного відділу хребта супроводжується болем у шиї та іншими симптомами. Симптоми грижі шийного відділу хребта можуть включати:
  • Біль у шиї, що часто віддає в плече або руку, що позначають як грижа спини симптоми.
  • Оніміння та слабкість у руках, яке впливає на дрібну моторику, це також є типовими симптомами грижі шийного відділу хребта.
  • Запаморочення та головний біль, особливо у випадках, коли грижа здавлює кровоносні судини.

Симптоми грижі хребта можуть значно погіршувати якість життя пацієнта, а важкі форми потребують своєчасного медичного втручання. Якщо ви спостерігаєте будь-які з перерахованих симптомів міжхребцевої грижі, варто звернутися до фахівця для точної діагностики та подальшого лікування.

Для підтвердження чи спростування діагнозу грижі хребта лікар-нейрохірург зазвичай проводить комплексне опитування пацієнта та фізичний огляд, які допомагають оцінити симптоми і визначити подальші діагностичні кроки. Ось основні етапи обстеження:

1. Опитування пацієнта (анамнез)

Лікар детально розпитує про симптоми та обставини, що можуть бути пов’язані з розвитком грижі. Під час опитування нейрохірург звертає увагу на такі аспекти:

• Характер болю: коли біль почався, чи він постійний або періодичний, де саме локалізується (спина, шия, грудний відділ), чи є біль у кінцівках.
• Посилення болю: чи біль стає інтенсивнішим при певних рухах, фізичній активності, при зміні положення тіла або кашлі.
• Інші симптоми: наявність оніміння, слабкості, поколювання в руках чи ногах, порушення чутливості або м’язової сили.
• Попередні травми та навантаження: чи були в пацієнта попередні травми хребта, сильні фізичні навантаження, професійна діяльність, яка може впливати на хребет.
• Спосіб життя та звички: малорухливий спосіб життя, підняття важких предметів, наявність захворювань опорно-рухового апарату в сімейному анамнезі.

2. Фізичний огляд

Після опитування нейрохірург проводить фізичний огляд, щоб оцінити рухливість, силу м’язів і чутливість у різних частинах тіла. Основні кроки фізичного огляду включають:

• Тест на рефлекси: перевірка рефлексів, що допомагає оцінити функціонування нервової системи та виявити можливі ознаки компресії нервів.
• Тест на силу м’язів: лікар оцінює м’язову силу в руках і ногах, щоб виявити можливу слабкість, пов’язану зі здавленням нервових корінців.
• Перевірка чутливості: огляд включає перевірку чутливості шкіри до дотику або поколювання в різних областях, що допомагає виявити порушення чутливості.
• Тест Ласега (для поперекової грижі): пацієнту пропонують підняти пряму ногу в положенні лежачи на спині. Якщо цей рух викликає біль у попереку або в нозі, це може свідчити про наявність міжхребцевої грижі.
• Оцінка рухливості: лікар оцінює, наскільки пацієнт здатен згинатися, розгинатися, повертатися в різних напрямках, та чи викликають ці рухи біль.

3. Додаткові інструментальні дослідження

Якщо симптоми та результати фізичного огляду вказують на можливу наявність грижі, нейрохірург призначає додаткові дослідження, такі як:

• Магнітно-резонансна томографія (МРТ хребта) – метод, що надає детальне зображення хребта та міжхребцевих дисків, дозволяючи чітко побачити наявність грижі та ступінь її впливу на нервові структури.
• Комп’ютерна томографія (КТ в Києві) – використовується в деяких випадках для оцінки структурних змін у хребті.
• Електронейроміографія (ЕНМГ) – це дослідження призначається для визначення функціонального стану нервових волокон та м’язів у кінцівках. Лікар нейрохірург може рекомендувати ЕНМГ верхніх кінцівок при підозрі на грижу шийного відділу хребта, щоб оцінити, чи відбувається здавлення нервів, що іннервують руки. ЕНМГ нижніх кінцівок зазвичай призначають при підозрі на грижу поперекового відділу, щоб визначити ступінь впливу на нервові волокна, які контролюють ноги. Основними показниками для підтвердження діагнозу є зниження провідності імпульсів по нервових волокнах, що вказує на компресію або запалення нерва в зоні ураженого диска.

Комплексне опитування та фізичний огляд, у поєднанні з інструментальними методами діагностики, дозволяють нейрохірургу точно підтвердити або спростувати діагноз грижі хребта та вибрати оптимальну стратегію лікування.

Лікування грижі хребта та знеболення

Лікування грижі хребта передбачає різні методи для зняття болю, покращення стану пацієнта та запобігання ускладненням. Терапія може включати медикаментозне знеболення, безопераційні методи, а також консервативні методи, які можна застосовувати вдома. У деяких випадках пацієнти можуть звертатися до народних методів, але основою лікування мають бути рекомендації спеціаліста.

Чим зняти біль при грижі хребта?

Для зняття болю при грижі хребта лікарі часто призначають різні знеболюючі засоби та процедури. Основні методи включають:

• Ліки при грижі хребта: знеболюючі та протизапальні препарати, такі як нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які знижують запалення та полегшують біль.
• Знеболюючі уколи від грижі хребта: ін’єкції кортикостероїдів або анестетиків безпосередньо в уражену ділянку хребта. Такі ін’єкції забезпечують тимчасове, але ефективне полегшення болю і зменшують запалення.
• Міорелаксанти: допомагають зменшити м’язові спазми, що можуть погіршувати симптоми.
• Блокади нервових корінців (Лікувальні блокади): застосовуються у випадках, коли звичайні знеболюючі препарати недостатньо ефективні. Блокада забезпечує тимчасове полегшення і полегшує симптоми.

Лікування грижі хребта в домашніх умовах

Для пацієнтів, які віддають перевагу консервативним методам, існують способи лікування грижі хребта в домашніх умовах. Зокрема:

• Вправи для лікування грижі хребта: спеціальні комплекси вправ допомагають зміцнити м’язи спини, покращити підтримку хребта та зменшити біль. Ці вправи мають бути підібрані лікарем і виконуватись обережно.
• Теплові та холодові компреси: теплові процедури розслаблюють м’язи та покращують кровообіг, тоді як холодові компреси допомагають зменшити запалення та біль.
• Лікування грижі хребта народними методами: застосування рослинних компресів, настоянок та мазей може тимчасово полегшити симптоми, але ці методи мають бути допоміжними і не замінюють основної терапії.

Грижа хребта – Безопераційне лікування грижі

Безопераційне лікування грижі хребта рекомендується у випадках, коли грижа не викликає серйозного здавлення нервових корінців. До методів консервативного лікування належать:

• Фізіотерапія: ультразвук, електростимуляція та магнітотерапія знижують запалення і полегшують біль.
• Масаж та мануальна терапія: можуть покращити рухливість та зменшити м’язову напругу, але мають виконуватись досвідченим фахівцем.
• Лікувальна фізкультура: вправи для підтримки м’язів та зменшення навантаження на уражені ділянки хребта.

Протокол лікування грижі шийного відділу хребта та інших відділів

Лікування грижі залежить від її розташування. Протокол лікування грижі шийного відділу хребта часто включає міорелаксанти та фізіотерапію, оскільки шиї потрібно забезпечити максимальну підтримку та зняття навантаження. Лікування грижі поперекового відділу хребта може передбачати інтенсивніші фізичні вправи, особливо для зміцнення м’язів попереку, та ін’єкційні блокади для полегшення болю.

Операція чи безопераційне лікування грижі хребта?

У випадках, коли лікування міжхребцевих гриж та консервативні методи не приносять результатів, розглядається можливість операції на грижу хребта. Вибір між операцією та лікуванням грижі хребта без операції залежить від ступеня здавлення нервових структур та реакції пацієнта на терапію. У більшості випадків консервативні методи дозволяють уникнути операції та стабілізувати стан пацієнта.

Лікування грижі хребта є комплексним процесом, і для досягнення результатів важливо поєднувати медикаментозне знеболення, вправи, фізіотерапію та, за необхідності, хірургічне втручання.

Ендоскопічне видалення грижі хребта

Ендоскопічне видалення грижі хребта – це мінімально інвазивна хірургічна процедура, яка дозволяє видалити пошкоджену ділянку міжхребцевого диска з мінімальним втручанням у навколишні тканини. Під час цієї операції використовується спеціальний ендоскоп – тонкий інструмент із камерою, який вводиться через невеликий розріз. Це дозволяє хірургу точно візуалізувати та видалити уражену частину диска, зменшуючи здавлення нервових структур.

Переваги ендоскопічного видалення грижі хребта включають короткий період відновлення, зменшення ризику післяопераційних ускладнень та мінімальну травматичність для м’язів і зв’язок. Завдяки цьому пацієнти можуть швидше повернутися до повсякденної активності порівняно з традиційними операціями. Ендоскопічна операція особливо ефективна для лікування гриж поперекового та шийного відділів хребта, де потрібно зберегти рухливість та функціональність хребта.